У відповідь на повномасштабну війну Ольга Олексенко заснувала артфондацію. Просувати та підтримувати українських ювелірів та дизайнерів на міжнародній арені — водночас її пристрасть та місія. За два роки діяльності Ольга змусила заговорити про наші прикраси усю Європу, а нещодавно уперше презентувала їх в Америці. Під час NYC Jewelry Week вона відкрила виставку How Precious UA і показала колекцію з шести унікальних шедеврів високого ювелірного мистецтва, задуманих як символи сучасної України. Серед дизайнерів — Gunia Project та Yuval’ Studios, які вперше працювали із золотом та діамантами завдяки Ользі, а також експерти високої ювелірки Nomis, Drutis Jewellery та Inesa Kovalova. ELLE поговорив із меценаткою та кураторкою про американський дебют, нові національні символи, труднощі, з якими стикаються українські ювеліри, а також плани — вони у фондації амбіційні.
Ольга Олексенко на відкритті виставки How Precious UA в Нью-Йорку під час NYCJW. На Ользі — кольє «Колосіння» від Yuval’ Studios та каблучка Drutis Jewellery
Ольго, бачити український дебют на нью-йоркському Тижні ювелірного мистецтва NYCJW було дуже приємно. Чи можете ви розповісти про Strong & Precious і те, який шлях ваш проєкт пройшов за останні два роки?
Strong & Precious — це артфондація і платформа, що має за мету репрезентацію, підтримку та просування українських ювелірів та ювелірних дизайнерів на міжнародній арені. Ми хочемо, щоб світ дізнався про їхній винятковий талант.
Це проєкт про країну та культуру, який виник як реакція на початок повномасштабної війни в Україні. Я курую та підтримую творців, які створюють прикраси з Україною в серці, і допомагаю їм заявити про себе у світі. Нашим наступним кроком стане підтримка української ювелірної школи та поширення унікальної української культури та історії через виставки та спеціальні проєкти. Strong & Precious народився з моєї особистої потреби поставити свій досвід у ювелірній справі на службу моїй країні. Необхідність зробити це не була очевидною для мене на самому початку. Коли розпочалася війна, всі коштовності для мене, у переносному сенсі, потьмяніли. Здавалося, що ювелірне мистецтво більше не мають жодного значення. Це було справді останнє, про що я думала у лютому 2022 року. Водночас бутик Van Cleef & Arpels у Києві зачинився, тож я більше не мала роботи.
Але вже на початку квітня я почала активно думати про те, як мої знання у світі прикрас можуть працювати на Україну та підвищити міжнародну обізнаність про неї. У мене виникла ідея вивести українських ювелірних дизайнерів на міжнародний ринок і представити їхній талант широкій спільноті. У ті дні в травні мала відкритися відома європейська ювелірна виставка GemGenève, до якої залишався всього місяць. Завдяки щасливому випадку, я була знайома з Томасом Фербером, відомим дилером і колекціонером дорогоцінних каменів та антикварних ювелірних виробів. Я написала пану Ферберу з проханням допомогти мені знайти невелике місце на GemGenève, де можна було б представити українських ювелірів. На мою радість, він відповів мені негайно. Він зателефонував мені в неділю, на католицький Великдень, і сказав, що готовий надати нам цілий стенд! Це було просто диво. Його партнер, Ронні Тотта, зв`язався зі мною, щоб обговорити концепцію та назву майбутньої виставки. Разом ми придумали Strong & Precious («Сильні та дорогоцінні») — назву, яка відображає цінність українських талантів та їхню рішучість творити попри виклики війни. Так народився проєкт.
Починаючи з травня 2022-го, Strong & Precious бере участь у GemGenève кожні пів року і представляє найкращі прикраси від різних брендів — від NOMIS до Zhernov Artifactory, Kleom та Organic Jewellery. А що проєкт представив останніми днями у США на NYC Jewelry Week?
Ми привезли до Нью-Йорку виставку How Precious UA — це шість ювелірних шедеврів, створених на замовлення нашої Фондації українськими ювелірними дизайнерами. Ці прикраси розробили для нас Nomis, Gunia Project, Yuval` Studios, Drutis Jewellery, Inesa Kovalova, а одну з шести прикрас — присвячені відключенням електроенергії сережки Blackout — я розробила сама. Для мене такий формат — це також можливість дати шанс брендам, які раніше ніколи не працювали у форматі високого ювелірного мистецтва, вийти на новий рівень та спробувати попрацювати із дорогоцінними матеріалами.
Для цієї виставки я задала дизайнерам тему — створити сучасні символи України. Тому всі прикраси несуть глибокий символізм, що відсилає до сучасних подій в країні. Наприклад, Drutis використали сталь з обложеного Маріуполя у каблучці mUAvement, Yuval’ Studios переосмислили відроджені пшеничні колоски Півдня, кольє Gunia Project відсилає нас до стародавньої трипільської культури, Інеса Ковальова надихнулася індустріальним пейзажем Донбасу, а Nomis відтворили слово «Свобода» у бінарному коді з чорних перлів.
Виставка пройшла у Mriya Gallery — першій галереї українського мистецтва в Нью-Йорку, що також дуже символічно. На NYCJW нас підтримали ключові експерти ювелірного світу: спеціальні презентації для публіки провели головний редактор профільного видання JCK Вікторія Гомельські та авторка книг про прикраси Мелані Грант, які пройнялися темою України та її талантів і вирішили допомогти нам у місії поширити інформацію про них.
Які найбільші виклики стоять зараз перед українськими ювелірними дизайнерами? Що змінилося за ці роки війни?
Звісно, війна вплинула на всі аспекти ювелірної індустрії в Україні. По-перше, ринок одразу скоротився, особливо в перші місяці повномасштабного вторгнення, коли люди не мали ні часу, ні бажання купувати прикраси. Зараз ситуація вирівнюється, особливо у великих містах, віддалених від фронту. Попри всі жахи війни, люди все одно хочуть мати позитивні емоції та робити своїх близьких щасливими. А також українці зараз хочуть носити українські прикраси, щоб підкреслити свою національну ідентичність і зробити свій внесок у зростання економіки країни.
Ситуація в галузі не для всіх однаково райдужна. Дрібні виробники борються зі зростанням цін на дорогоцінні метали, такі як золото, а доступ до них обмежений. Тому вони почали використовувати більше латуні, бронзи та срібла. А відомий харківський ювелір Станіслав Дрокін створив брошку з уламка російської бомби, який він знайшов після обстрілів. Цю унікальну річ я представила на аукціоні Sotheby`s разом з іншими українськими шедеврами, і вона була продана за найвищою ціною.
Є й більш конкретні приклади впливу війни на роботу сектору. Майстерню одного з наших ювелірів просто розбомбили в перші місяці повномасштабної війни, і він був змушений зупинити виробництво. А під час блекаутів ювеліри просто не могли запустити обладнання для розплавлення металу. Також зараз всім бракує кадрів через відсутність рук, адже багато талановитих майстрів виїхали з країни.
Yuval’ Studios
Проте більшість прикрас, які ми представляємо у Strong & Precious, створені в Україні. Харків після того, як фронт відійшов від нього, відновив свою ювелірну діяльність і досі є одним з найважливіших ювелірних центрів країни. Одеса також дуже активна і, звичайно, Київ. Одне із завдань нашого проєкту — підтримати цих ювелірів, розповісти про них, дати їм можливість вийти на міжнародний ринок. Ювелірна галузь в Україні дуже молода, але її очолюють дуже талановиті люди. Ми не хочемо, щоб війна забрала у них майбутнє, ми хочемо, щоб наші ювеліри мали можливість працювати та розвиватися у своїй країні.
Що відрізняє український ювелірний дизайн? Чи можна сказати, що ми зараз є свідками створення нового українського ювелірного руху?
Я думаю, що головне, що вирізняє українські прикраси, — це закладення глибоких символів у кожний виріб. Ми — давня нація з багатою культурною спадщиною, і ми зберегли деякі язичницькі слов`янські традиції. Мені здається, що ми залишилися трохи язичниками, і це можна відчути всюди в нашій культурі. Ви можете знайти архаїчні символи на вишиванках, на старовинних прикрасах. Gunia Project наповнює всі свої колекції трипільською символікою, а бренд Rockah бере за натхнення скіфські символи — таких прикладів дуже багато. Спільним є те, що для українських дизайнерів їхні вироби — це не просто прикраси, це обереги. Це заява про цінності, а також свідоцтво того, ким ми є.
На Ользі — кольє «Трипілля» з виставкової колекції How Precious UA
Ви організували низку потужних подій, які заявили світові про самобутність українських ювелірів. Які ваші наступні плани?
Моє головне прагнення для нашого проєкту як для артфондації — бачити наші виставки у найголовніших місцях культури по всьому світу. Бо я вірю в те, що українські прикраси — це мистецтво, і воно гідне музеїв. Я б хотіла, щоб українські ювеліри були представлені в Музеї декоративного мистецтва в Парижі, в Метрополітен-музеї в Нью-Йорку та в Музеї Вікторії та Альберта в Лондоні. В Україні так багато творчих ідей, і я б хотіла, щоб усі вони були реалізовані. Я також мрію стати кураторкою великої виставки, присвяченої Йозефу Маршаку — знаменитому ювелірові початку XX сторіччя, якого називали київським Cartier, візіонерові та першому феміністу, що платив однакову зарплатню жінкам та чоловікам, які працювали на його ювелірну компанію. Але, звичайно, я хотіла б інтегрувати в таку виставку наших сучасних ювелірів. Навіть якщо мої прагнення для Strong & Precious не пов`язані безпосередньо з комерцією, я б хотіла бачити витвори наших талановитих українських дизайнерів на вітринах найпрестижніших універмагів і галерей по всьому світу. Я щиро сподіваюся, що кожен бренд, який бере участь у нашому проєкті, досягне значного комерційного успіху, а наш фонд допоможе їм у цьому.
