З 19 по 23 жовтня в Німеччині проходила довгоочікувана для всіх представників книжкової галузі подія — Frankfurter Buchmesse. У попередні роки через пандемію організатори були змушені вдаватися до гібридного формату, у цьому нарешті змогли повернутися до повноцінного живого спілкування.
На 74-й Франкфуртський книжковий ярмарок у стінах виставкового центру Messe Frankfurt зібралося понад 4000 учасників з 95 країн світу, серед них почесне місце зайняв і український національний стенд площею близько 100 квадратних метрів. Його співорганізаторами виступили Український інститут книги та Goethe-Institut в Україні.
Важливою частиною події була щорічна Премія миру німецької книготоргівлі. У цьому році її присудили українському письменнику, поету та музиканту Сергію Жадану «за визначні мистецькі роботи, а також за його гуманітарну позицію, з якою він звертається до людей на війні та допомагає їм, ризикуючи життям». Під час урочистої церемонії, яка пройшла 23 жовтня в церкві Святого Павла, Сергій Жадан, як завжди красномовно та влучно, сказав:
«Неможливість вільно дихати і вільно говорити — фундаментальна відмінність війни від миру. Але ми мусимо говорити. Навіть у воєнний час. Особливо у воєнний час...»
Леся Пахарина довідалася в організаторів та учасників національного стенда про їхню участь, враження від події та міжнародну підтримку України, яка переживає надважкі воєнні часи.
Український інститут книги: прес-служба УІК
Про національний стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку
Цьогорічний український стенд на ФКЯ мав показувати українську незламність у нинішній війні з Росією за свою країну, культуру та право на власний життєвий вибір. Тому для стенда було обрано гасло «Наполегливість існування», яке запропонував філософ Юрко Прохасько.
Візуальне рішення стенда концептуально спиралося на мозаїку Алли Горської «Дерево життя», яка багато років була прихованою на стіні однієї з будівель у Маріуполі й лише у 2006 році була виявлена та отримала друге життя. Проте в березні нинішнього року ця мозаїка була знищена російською армією.
Візуальне рішення на основі мозаїки Алли Горської запропонувала дизайнерка Альона Соломадіна, архітектурну концепцію стенда, яка складалася з кількох візуальних та просторових шарів, розробив Олександр Манукьянс. Біля центрального входу та над сценою розміщувалися два світильники-маяки, які пульсували під час повітряних тривог в Україні.
З огляду на війну на стенді не було заплановано розважальних заходів, проте в межах усіх заходів насиченої програми як на українському стенді, так і на подіях, що відбувалися на інших майданчиках, ішлося про війну, боротьбу з російською пропагандою, розвінчувалися поширені міфи про Україну. У межах панельних дискусій, під час зустрічей із представниками урядових німецьких організацій ішлося про виклики, які стоять перед українським книжковим ринком та українською культурою, а також допомогу, якої цей ринок потребує зі сторони міжнародних партнерів.
Прозвучала українська програма надзвичайно потужно. Серед тих, хто виступав від України на ФКЯ цього року, — Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Андрій Курков, Наталка Сняданко, Станіслав Асєєв, Валентина Вздульська, Оксана Бруй, Олександра Матвійчук, Юлія Паєвська (Тайра), Олеся Яремчук, Севгіль Мусаєва, Євгенія Бєлорусець, Олеся Островська-Люта, Мстислав Чернов, Тарас Лютий, Юлія Козловець, Володимир Шейко та інші.
Найрезонанснішою подією на ФКЯ стало відеозвернення Президента України Володимира Зеленського, яке учасники ярмарку вітали стоячи, а також заходи за участі першої леді України Олени Зеленської, яка представила проєкти «Книжки без кордонів», Better time stories, а також дала публічне інтерв’ю німецькому виданню Brigitte.
Про участь у ярмарку
Ми планували участь у Франкфуртському книжковому ярмарку й до 24 лютого, адже такі події — один із пріоритетних міжнародних напрямків діяльності УІК. Після початку повномасштабного вторгнення ФКЯ був однією з перших організацій, що підтримали бойкот Росії та російської культури та ще в березні цього року висловили підтримку Україні: відмовили в участі Росії, надали Україні безоплатно стенд площею близько 100 кв. метрів та обладнання, а також на рік дали можливість безоплатно представляти колекцію українських видань Books from Ukraine на своєму сайті, до якого звертаються видавці з усього світу в пошуках цікавих книжок для подальшого перекладу і видання.
Співорганізатор українського колективного стенда Goethe-Institut в Україні покрив організаційні витрати завдяки фінансуванню Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, яке виділило кошти на цей проєкт із додаткового бюджету. Тож цьогоріч, попри повномасштабну війну, у ФКЯ лише в рамках українського стенда взяли участь більше 40 видавців та було проведено понад 50 заходів, які привернули надзвичайну увагу відвідувачів.
Про увагу до України на ярмарку
УІК очікував на увагу до України, українських видавців та їхніх книжок, і ці очікування справдилися. Сміливо можна стверджувати, що цього року Україна була неофіційним почесним гостем ФКЯ. Більше того — вперше на державному рівні пролунали наміри стати за кілька років і офіційним почесним гостем на Франкфуртському книжковому ярмарку.
Протягом 19-23 жовтня український колективний стенд відвідали численні поважні гості. Наприклад, у перший день відбувся круглий стіл, у якому взяли участь уповноважена Федерального міністерства з питань культури та ЗМІ, доктор Надін Плат, член Бундесрату Німеччини, начальник відділу стратегічних питань медіаполітики Олівер Шенк та керівниця відділу уповноваженого Федерального міністерства з питань культури та медіа Ніколь Зедіс. А наприкінці дня з візитом на український стенд прибула Клаудія Рот, федеральний комісар з питань культури та медіа, державний міністр Німеччини по культурі та ЗМІ.
Pictoric: Ганна Сарвіра, ілюстраторка, кураторка, співзасновниця проєкту
Про стенд Ukraine: Yesterday & Today, участь у ярмарку та враження від нього
Pictoric був заснований у 2014 році, його головна ідея — промоція української ілюстрації й ілюстраторів. Починаючи з 2014-го ми організовуємо виставки ілюстрації в Україні та за кордоном, також створюємо художньо-соціальні проєкти. Ми залучаємо на наші виставки і проєкти ілюстраторів, які резонують з нами за стилем і здаються найцікавішими у своїх графічних експериментах. Зараз співпрацюємо десь із 35-40 українськими ілюстраторами.
Ми дуже активно робили виставки з 24 лютого, перша була організована десь через 10 днів після початку війни в Будапешті, і далі закрутилося. Нам писали багато ілюстраторів з усіх куточків світу, допомагали організовувати виставки у своїх країнах. Наприклад, у Німеччині в нас було більше 10 виставок. Ми познайомилися з багатьма людьми, які хотіли нашу виставку промотувати, таким чином, про нас дізналися організатори ФКЯ й запропонували взяти участь, надали безкоштовний стенд. Ми, чесно, про таке навіть не мріяли.
Найбільшим челенджем було те, що ФКЯ — це величезний захід і підготовка потребувала багато сил та часу, також були складнощі з фінансовою частиною, але нам пощастило з партнерами — CP publishing, видавництво, з яким ми співпрацюємо, допомогло нам частково оплатити наші витрати.
На нашому стенді були представлені два наші проєкти, які ми активно експонуємо по всьому світу. Це — YellowBlue та War posters. YellowBlue ми започаткували ще у 2016 році, він про Україну, про все те, що ми любимо й бачимо кожен день: там і про традиції, і про їжу, і про міста, і про маршрутки, і про київську перепічку, і про плацкартні вагони. Зараз проєкт налічує близько 100 плакатів.
War posters — це виставка постерів наших ілюстраторів, які намальовані починаючи з 24 лютого. Для нас цей проєкт — це спосіб боротьби з російською пропагандою, а також засіб розповсюдження інформації про війну Росії в Україні по всьому світу. Наразі ми вже організували більше 45 виставок у Європі, США, Канаді, Японії. За допомогою них ми збираємо донати для українських волонтерських організацій.
Спочатку ми показували тільки воєнні постери, але отримали фідбек, що багато людей за кордоном не знають про Україну нічого, крім війни, що важливо, щоб нашу країну не асоціювали тільки з війною, й із цим ми повністю згодні. Знайомлячи іноземців з нашою культурою, ми маємо великий шанс пояснити, хто ми й чому допомога Україні така важлива. Адже завжди легше підтримувати того, кого ти знаєш. Тоді й виникла ідея показувати обидва проєкти разом — так народилася виставка Ukraine: Yesterday & Today.
Про увагу до України на ярмарку
Ми розуміли, що цей ярмарок — це гарний шанс розповісти про Україну, про війну, а також промотувати цю виставку й показати її в інших країнах. І нам це вдалося. На ФКЯ було дуже багато представників різних культурних інституцій, організацій, музеїв, шкіл і університетів з усього світу, вони підходили до нас і питали про можливість організації виставки. Також було круто, що ми змогли виступити на декількох майданчиках і розповісти публіці про війну і про мистецтво в умовах війни.
Чесно кажучи, нас дуже вразила кількість людей, які підтримують Україну. Багато людей підтримували й до того, але тут ми зустріли сотні людей, які підходили зі сльозами на очах, ми відчули підтримку величезної кількості країн — на багатьох стендах були українські прапори, книжки, плакати, було багато івентів, присвячених Україні.
Як це — бути митцем під час війни
Насправді складно, але складно зараз усім. Просто як митець ти відчуваєш відповідальність за те, що малюєш. По-перше, мистецтво — це теж зброя, і потрібно бути дуже точним, щоб чітко донести свою позицію. По-друге, ми працюємо в країні, де дуже багато людей уже травмовані війною, і наша відповідальність — не травмувати їх ще більше. Особливо це стосується таких тем, як воєнні злочини — говорити про них за допомогою мистецтва ефективно, бо воно може бути метафоричним і символічним.
З нашого досвіду, не всі митці можуть зараз малювати взагалі, не всі можуть малювати війну. І це зрозуміло, бо ми всі перебуваємо під великим тиском і це складно витримати емоційно. Тож деякі з наших колег продовжують малювати, наприклад, дитячі книжки. Головне, що всі ми боремося, просто по-різному.
«Мистецький арсенал»: Юлія Козловець, координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий арсенал»
Про стенд Arsenal of Books & Arts & Resilience
Починаючи з березня «Книжковий арсенал» бере участь у діяльності спільних робочих груп із представлення України на міжнародних книжкових ярмарках та фестивалях. Це — спільна робоча група з колегами з Українського інституту книги, який відповідальний за українські національні стенди на книжкових ярмарках, з ПЕН України та Українським інститутом. Така робота тривала всі місяці до ФКЯ — українські національні стенди та представлення України відбулися в Болоньї, Парижі, Лондоні, Варшаві, Празі.
Про те, що ми будемо брати участь у Франкфуртському книжковому ярмарку, ми думали весь цей час. Ми вдячні організаторам ФКЯ за те, що вони підтримали наше бажання й запропонували нам можливість безкоштовно надати стенд «Мистецькому арсеналу» в зоні Art+. Ця зона фестивалю зазвичай присвячена презентації культурних інституцій, музейних інституцій, різного роду премій, культурних ініціатив, які працюють не тільки у книжковій галузі, а ширше — у галузі мистецтва, медіамистецтва, музейної спадщини тощо.
Стенд «Мистецького арсеналу» мав свою айдентику та мотто. Слоганом нашого стенда була фраза Arsenal of Books & Arts & Resilience. Ця ідея та концепція стенда була розроблена Програмною радою. Концепція дуже виразно говорить мовою дизайну про те, що українське мистецтво зараз перебуває під прицілом, під загрозою знищення та втрати. Ця концепція була розроблена відділом дизайну «Мистецького арсеналу» — Аллою Сорочан і Костею Марценківським та під керівництвом заступниці директорки «Мистецького арсеналу» Ольги Жук. Ми багато працювали над цією ідеєю і втілили її в концепцію того, як виглядав наш стенд.
На стенді були запропоновані для перегляду наші каталоги, книжки, які ми видали до виставок, що відбувалися в «Мистецькому арсеналі» в попередні роки. Також ми поширювали інформацію про нашу колекцію, про проєкти «Мистецького арсеналу», зокрема про «Книжковий арсенал» — про історію проєкту і його роботу сьогодні.
Стенд був популярний — це справді стало потужним представленням, зрозумілим, чітким. Воно знаходило відгук в аудиторії. Колеги, які працювали на стенді, мали дуже велику кількість продуктивних зустрічей та обговорень з партнерами. Сподіваємося, це матиме продовження у вигляді партнерства і спільних майбутніх проєктів.
Про участь у ярмарку
Одним з напрямків участі «Книжкового арсеналу» у ФКЯ була Спеціальна програма для видавців з України та сусідніх країн, яка є спеціальним спільним проєктом Франкфуртського книжкового ярмарку, «Книжкового арсеналу» та Goethe-Institut Ukraine. Ми програмували його ще до початку повномасштабного вторгнення у вигляді літньої школи для видавців, яка мала пройти в Києві після «Книжкового арсеналу», влітку цього року. Ми програмували цю подію, подалися на фінансування від Foreign Office Німеччини й отримали погодження. ФКЯ погодив бюджет на цей проєкт.
Але після початку повномасштабного вторгнення ми зрозуміли, що в Києві цей проєкт втілити не вдасться. Відповідно, з’явилася ідея провести його у Франкфурті, приурочити його до Франкфуртського книжкового ярмарку, для того щоб видавці, які брали б участь у цій програмі, змогли отримати додатково, у вигляді підтримки та своєрідної пільги, можливість узяти участь у ФКЯ наживо.
Від початку з боку організаторів ярмарку у Франкфурті існувало бажання підтримати Україну, тому для видавців з України в цій програмі було більше місць. Ми отримали близько 50 заявок на участь і відібрали 17 прекрасних учасників з 8 країн. Це міжнародна програма, одна з 4 міжнародних професійних програм, які традиційно проводить ФКЯ у межах своєї роботи. Це програма Fellowship, Invitation Program, програма для книгорозповсюджувачів і, власне, наша спеціальна програма для видавців з України та сусідніх країн.
Основним фокусом цієї програми був нетворкінг — бажання познайомити між собою видавців із країн, які є потенційно цікавими для налагодження партнерства, які мають багато спільних викликів, країни, у яких нижчий поріг входу в ринок порівняно з більш розвинутими країнами. Це потенційно дуже цікавий регіон, який і для Франкфурту, і для нас, «Книжкового арсеналу», цікаво розвивати і професійно підтримувати.
І ми, організатори, й учасники дуже задоволені результатами цієї програми. Вдалося багато чого здійснити. Будемо аналізувати результати цієї програми і планувати її продовження на майбутній рік, шукатимемо фінансування для того, щоб цей проєкт відбувся знову.
ist publishing: Катерина Носко та Настя Леонова, видавчині, співзасновниці
Про артбук-секцію на ярмарку
Цього року нам випала можливість стати кураторами колективного стенда для українських видавців, що працюють у напрямку культури та мистецтва, а також видають артбуки та фотокниги. Ця виставка стала логічним продовженням наших зусиль у розвитку та підтримці незалежних малих видавництв, зокрема артвидавців. На колективному стенді ми зібрали 8 видавництв, культурних інституцій та організацій: ist publishing, MOKSOP (Museum of Kharkiv School of Photography), Довженко-Центр, «Артбук», «Родовід», Understructures, Wawe та Booksha.
Цього року Frankfurter Buchmesse спрямував особливий фокус на Україну та її представників на виставці. Отже, курувати колективний стенд для нас було хвилююче та дуже відповідально. Нашою головною метою цього року було гідно представити українських видавців, показати, що ми робимо та продовжуємо робити книжки, які конкурують зі світовими представниками книжкової індустрії, а також отримати нові зв’язки та партнерства. Судячи з відгуків, продажів, а також стопки нових візитівок у наших кишенях, можна сказати, що нам це вдалося.
Наш стенд був розташований в артсекції, по сусідству з провідними видавцями та книжковими магазинами у світі мистецтва, серед яких: Buchhandlung Walther König, Spector Books, Idea Books, Artbooks Distribution. Цього року нашими сусідами навпроти були Stiftung Buchkunst — стенд, що збирає та промотує книжки з переможцями книжкового дизайну з усього світу. Ми були приємно вражені, побачивши там окрему полицю Ukraine та кілька книжок видавництва ist publishing та MOKSOP.
Про участь у ярмарку та враження від нього
Наша команда почала готуватися до участі в Національному українському стенді у Франкфурті влітку 2022 року. Під час підготовки команда ярмарку запросила нас стати кураторами окремого стенду в артсекції та всіляко допомагала нам на цьому шляху.
Першим викликом постало питання, як довезти таку кількість книжок до Франкфурту. Ми розділили зусилля: одну частину повіз Гете-Інститут, а другу частину книжок ми ледь помістили в багажник автомобіля, на якому доїхали до Франкфурту. Саме в той день, коли книжки мали їхати в Німеччину, почалися масштабні обстріли та була пошкоджена інфраструктура. Митниця була зачинена кілька днів. Врешті-решт ми, як і багато інших українських видавництв, отримали наші книжки в останній день монтажу, тому монтували стенд в експрес-режимі — із 7-ї ранку до 10-ї вечора.
Через відключення світла в Києві ми також не встигли отримати новий наклад нашої книги «Знак. Українські товарні знаки 1960-1980-х років». Світло зникло саме в той момент, коли книжка була всередині офсетної машини. Дякуємо нашим колегам та друкарям, які змогли доставити нам кілька демонстраційних примірників, які ми змогли представити на виставці.
Загалом ярмарок у Франкфурті перевищив наші очікування. Було багато уваги від іноземних колег та читачів, багато пропозицій співпраці та запитів від міжнародних бібліотек. Публічна програма цього року також була дуже потужна, а українські автори та спікери виступали одразу на декількох майданчиках. Запам’яталося, як після 5 дуже активних та насичених днів, коли в павільйоні оголосили, що ярмарок завершений, усі видавці почали аплодувати та вітати одне одного. Відчувалося, що всі ми дійсно виконали неймовірну роботу.
Дарія Біла, театральна художниця, авторка серії дитячих книг
Про участь у ярмарку та увагу до України на ньому
Усе почалося зі знайомства з українським видавництвом Magenta Art Books. Я давно хотіла надрукувати свого Містера Подушку. Зробила застосунок, анімувала та створила аудіоверсії книг, проте завжди мріяла про друковану.
Я їздила на книжкові виставки в Болонью, Лондон — подивитися, як усе відбувається, зазирнути у книжковий світ. Тож коли ми почали співпрацю з Magenta Art Books, ми зрозуміли, що немає кращого місця для презентації нашої книги, ніж Frankfurter Buchmesse. Саме ця виставка стала першою для мене вже не як просто відвідувача, а як учасника. Тому саме вона для мене особлива.
Враження дуже сильні. Уперше я побачила друковану версію своєї книги ввечері перед виставкою. Це було диво, тому що друкарня розміщена в Харкові. Через обстріли і складну логістику доставки книги у Франкфурт була можливість того, що книга просто не приїде. Проте наші люди — вони диво! Я так вдячна всім: моєму видавництву, друкарні Unisoft, організаторам. Це — справжні професіонали, надзвичайні люди.
Коли твоя книга вперше стоїть на полиці поряд з виданнями уже відомих авторів — це дуже емоційна мить. А тим більше в такий складний час для нашої країни, коли здається, що зараз точно не до цього. Проте представляти Україну на такій виставці й бути частиною українського стенда — для мене велика честь.
Я відчула величезну підтримку України. Багато людей підходили і висловлювали її. Важко було стримувати емоції.
Зараз дуже важливо продовжувати створювати якісний, класний український продукт, показувати світу, як багато талановитих людей продовжують працювати, незважаючи на страшну війну.
Про книгу «Містер Подушка та зірки» та роботу над нею під час війни
Це серія книжок для дітей, що бояться засинати самі, яким потрібен друг. Перші історії я написала 3 роки тому, зробила для них ілюстрації. Проте та книга, яка є зараз, — це вже переосмислена й доповнена версія, цілісна, справжня.
Ми багато працювали над нею з моїм видавництвом та редактором. Роботу почали вже під час війни — від старту до друку перших примірників пройшло близько 3 місяців. Звісно, війна не могла не позначитися на цьому процесі, тому що вона змінила життя в цілому. Просто скажу, що мені дуже пощастило з людьми, які працювали над створенням книги.
«Містер Подушка та зірки» — це перша історія із серії книжок про дивовижні пригоди головного героя Містера Подушки.
Це не просто книжка, Містер Подушка — друг, про якого мріє кожна дитина. Він уже є в кожного! Ось він під щічкою, великий чи маленький, м’який або цупкий, білий, кольоровий або в горошок, а може, навіть смугастий. Свій, улюблений Містер Подушка! Він знає всі секрети і дбайливо їх оберігає. Містер Подушка обійме і притисне до своїх м’якеньких бочків. 3 ним ніколи не буває сумно, адже кожна його історія — це неймовірна пригода.
Я зустрілася з ним далеко від дому, у невеличкому готелі, і відразу його впізнала. «Ось же він! Це ж Містер Подушка!» — тоді вигукнула я, дивлячись на подушку, що лежала на ліжку. Я обійняла його, і мені стало так тепло й затишно.
Це ж диво, коли така звична для багатьох річ раптом набуває зовсім іншого змісту, оживаючи в уяві. Історії народилися миттєво — такі яскраві й барвисті. Я створила собі друга й захотіла познайомити з ним усіх, кому його бракує: маленьку дівчинку, що боїться засинати сама; хороброго хлопчика, що ніяк не може заснути. Потім він ожив у моїх ілюстраціях. Я максимально прислухалася до своєї внутрішньої дитини, створюючи ці історії.
Ми надрукували перші примірники саме для виставки. Найближчим часом запустимо вже справжній тираж. Друкуватися будемо в Україні. Попередньо Містер Подушка зможе зустрітися з вами вже до Нового року. Дуже хочу, щоб усі дітки, які зараз в Україні чи вимушено за її межами, мали змогу познайомитися з дивовижним Містером Подушкою. Тож про можливість замовлення я повідомлю на своїй сторінці в Instagram.
Любов Базь, письменниця, засновниця видавництва «Моторний Равлик»
Про участь у ярмарку та враження від нього
Франкфуртський книжковий ярмарок — це окреме місто для видавців усередині міста. На ньому були представлені всі мої книжечки, три з них видані «Моторним Равликом» — це збірка фентезі-прози і ще дві збірки поезії: «Жила країна поміж трав» Лариси Дубас і «Шляху прямого круговерть» Василя Радіонова. Також була представлена й моя авторська книжечка, роман De Profundis, який у 2018 році був виданий КП «Журнал «"Однокласник"» на грант Президента України.
Чільне місце серед книжок посідала поетична збірка Миколи Слюсаревського «Жива мішень», вона видана в іншому видавництві. Дуже тішить те, що на ФКЯ знайшлися поціновувачі й поезії, й фентезі.
Серед видань «Моторного Равлика» мені дуже подобається книга Василя Радіонова, шикарно проілюстрована. Вона зроблена у дві фарби (червона та чорна) — це величезна праця, праця не однієї людини. Усі дуже старалися, хотіли встигнути до цього ярмарку — пишаюся тим, що нам це вдалося.
Найбільше на ФКЯ мене вразила присутність першої леді України, як на нашому майданчику для презентацій, так і на стенді. У програмі було заявлено, що вона візьме участь онлайн. Про її візит нас попередили за один день — за цей час якось і не встигли підготуватися, але встигли налякатися. Коли оголосили протокол, за яким маємо поводитися, — це було дещо напружено, але завдяки вправній організації з боку УІК усе пройшло вдало. Я подарувала пані Олені свою книжку, і вона навіть пообіцяла, що читатиме.
На ярмарку було дуже багато цікавих знайомств, там я зустріла Наталку, українку, яка живе у Німеччині та навчається онлайн на курсі проєкту «Єдині», який сприяє переходу людей на українську мову. Коли Наталка побачила мене на виставці, то була здивована, бо впізнала мене з вебінарів курсу. Я страшенно рада нашому знайомству.
З Франкфурту привезла із собою досвід, що все можливо, що найцікавіше — це люди, що є рівень набагато вищий, ніж знала до цього. Це зовсім різні речі: знати щось теоретично і бачити на власні очі. Я вдячна Українському інституту книги за можливість представляти Україну разом з колегами, вдячна Goethe-Institut, який допомагав з організацією та квитками на ярмарок, також хочу подякувати колегам з видавництва «Навчальна книга — Богдан» за централізовану доставку книг.
Про увагу до війни в України на ярмарку
Так, я відчула підтримку. Перш за все з боку відвідувачів. До мене, наприклад, підійшов один американець, який хотів почитати сучасну українську поезію. Підходили дівчата з Німеччини, яких цікавили промови та звернення президента Зеленського, видані у «Фоліо», вони запитували, чи є книжка англійською, я порадила підписатися на Instagram президента, де всі його промови опубліковані з англійськими субтитрами. Також поділилася з ними власним досвідом — вони уважно й чуйно вислухали.
Звісно, найбільше розуміння було від інших українців, які так само занурені у воєнні події, однак будь-яка підтримка — дуже важлива, я її страшенно ціную.
З боку інших учасників хочу відзначити представників Польщі. Вони зробили два стенди з польськими книжками, перекладеними українською мовою. Також на польському стенді була біографія президента Зеленського, перекладена польською. Крім цього, бачила книги про Україну в самовидавців, у третьому павільйоні зі стендами німецьких видавництв. На одному з них, наприклад, була книга про Краматорськ. Хочу її знайти в Інтернеті й почитати.
Це надзвичайно важливо, що ми привернули увагу, але Україна не була почесним гостем ярмарку, бо щодо цього існує заздалегідь сформований список. Нам допомагають, і ми вдячні за це, однак також хочемо зайняти гідну і сильну позицію на книжковому ринку. Саме для цього працюють наші автори, письменники й організатори, співробітники УІК і видавці. Підтримка є, особлива увага є, тепер лише потрібна робота з нашого боку, щоб зайняти саме те місце, на яке ми заслуговуємо.
