«На першому місці в мене завжди сім’я». Ексклюзивне інтерв’ю з Аллою Зіневич

Про внутрішні трансформації, сімейний бізнес та ритуали краси

Відкрити один бізнес під час пандемії, попрощатися з іншим через повномасштабну війну, вимушено покинути країну задля безпеки дітей, аби невдовзі повернутися і продовжити робити вдома те, що виходить у тебе найкраще, — тримати економічний фронт і допомагати іншим. Попри всі виклики, Алла Зіневич не тільки не опустила рук, а й змогла трансформувати труднощі в рушійну силу. Про те, як змінилося її життя за цей рік — як власниці екоферми TasBio, дружини та мами, — ми поговорили з Аллою в ексклюзивному інтерв’ю для ELLE.UA.

Алло, з боку складається враження, що у вас все під контролем, ніщо не здатне вивести вас із рівноваги. Поділіться секретом: це набутий образ чи вроджена суперсила?

Як і всі українські жінки, я маю потужну внутрішню енергію, особливо у такий складний для країни час. Вміння щиро вболівати за свою батьківщину попри все — це те, що закладено в нас на генетичному рівні предками. Багатовікова історія свідчить, що українки й справді наділені цією суперсилою.

Як вам вдається балансувати між сім’єю, бізнесом та особистим розвитком?

Сучасна жінка вміє встигати все. І баланс тут справді важливий.

Я розставляю пріоритети таким чином, щоб на першому місці завжди залишалася сім’я.

До речі, бізнес я також вважаю саморозвитком, бо з кожною помилкою ми навчаємося і зростаємо.

Які щоденні ритуали допомагають вам підтримувати свій фізичний та емоційний стан?

Я вірю в магію ранку. Дихальна гімнастика з вправами для постави, стакан теплої води для пробудження тіла, обійми з дітьми та чоловіком (обов’язковий ритуал) та збалансований сніданок заряджають на весь день.

Які ритуали краси ви ніколи не пропускаєте навіть при щільному графіку? Які звички та процедури важливі для вас?

Ритуали краси — якраз те, що я і могла дозволити собі пропустити, раніше вік це мені вибачав. (Сміється.) А от у 38 років ранкова й вечірня рутина зі зволоження обличчя та приймання вітамінів і БАДів тричі на день обов’язкова. Спорт тричі на тиждень, стояння на цвяхах, банні процедури та міцний сон — формула здоров’я, якої я намагаюся притримуватися.

Як вас виховували? Які цінності закладали у вас батьки?

Батьки навчили мене бути відповідальною і самостійною, а також вміти визнавати свої помилки. Я дуже вдячна їм за довіру і ставлення до мене як до дорослої з ранніх літ — це дало мені змогу приймати рішення самостійно й орієнтуватися на власний шлях, ніким не нав’язаний.

Мені здається, що найкраще, що можуть дати нам батьки, — це свобода рішень.

До якої професії вас готували в дитинстві? Ким бачили себе ви?

Мене не готували, а дали вибір. Тому я сама вирішила з 18 років займатися моделінгом і паралельно здобувати вищу освіту. Себе я завжди бачила успішною жінкою, яка з роками не розгубила дитячої щирості та інтересу до світу.

Як ви прийшли до ідеї відкрити власний бізнес? Чому вибір зупинився саме на екофермі?

Буду відвертою: ідея належала моєму чоловікові Сергію, який має чудову бізнес-інтуїцію та солідний досвід.

Ми захотіли створити якісний продукт італійського рівня, а то й краще, який може стати класною інвестицією для країни. Так з’явилася на світ наша сімейна справа.

Назвіть одну якість, яка вам найбільше допомогла у побудові бізнесу?

Залізна хватка.

З якими головними труднощами вам довелося зіткнутися за роки існування TasBio? Коли прийшло усвідомлення, що ви на правильному шляху?

Я зайнялася продажем онлайн з доставленням у період пандемії. Потрібно було побудувати логістику, створити базу клієнтів і організувати ідеальний сервіс. Паралельно я відкрила blanke city bistro, де могла продавати продукцію і страви з неї. Багато шишок ми набили. (Посміхається.) Але зараз, коли наш товар стоїть на полицях Good Wine, я розумію, який шлях ми пройшли і як це все було нелегко.

Який ви керівник? Що для вас є ключовим, коли берете когось до себе в команду?

Маю надію, що я справедливий та ефективний керівник, принаймні я до цього прагну. Щодо вимог до членів команди, тут ключовим є професіоналізм. Все інше — хороше і погане — розкриється тільки з часом. Дуже важко, а то й неможливо «зчитати» людину з першого погляду на сто відсотків.

Цей рік став роком великих викликів і змін. Які трансформації довелося пережити вам як власниці бізнесу і як жінці? Чи змінилися ваші погляди на життя, бізнес і суспільство?

Так, цей рік був найтяжчим за всі роки життя українців. Тепер ми не можемо просто пливти за течією, коли знаємо цінність кожної хвилини. Не оминули зміни й мене: я вимушено поставила на паузу blanke city bistro, ресторан, який був для мене значно більшим, ніж просто бізнесом. Як мамі мені щоразу страшно за дітей, коли звучить сирена. У ці миті я намагаюся бути поряд, аби переконатися, що вони у безпечному місці.

За цей рік я зрозуміла, що живу в одній країні з найсміливішими, найвитривалішими, найщирішими людьми.

Мій рідний брат пішов на війну добровольцем, і я дуже пишаюся його вчинком. Ще з суттєвих трансформацій: я нарешті почала думати українською, чому неймовірно радію.

Чи будуєте ви плани на тиждень, місяць, квартал? Чи реально взагалі зараз притримуватися хоч якогось плану?

Будую плани на тиждень-два, не більше, чекаю на перемогу.

Як змінився ваш звичайний робочий день? На що вам зараз шкода часу?

Я вже нікуди не поспішаю. (Посміхається.) Більше уваги приділяю своєму ментальному здоров’ю, родині, близьким та друзям. Намагаюся зробити кожен свій день таким, яким я хочу його бачити.

В який момент ви відчули необхідність допомагати іншим? Розкажіть, будь ласка, про ваш волонтерський штаб.

У найстрашніші дні я з дітьми опинилася за кордоном, тому допомогою українцям одразу зайнявся мій чоловік Сергій Тігіпко. З перших днів повномасштабного вторгнення він організував штаб оперативного реагування та допомоги. Цей штаб допомагає армії із закупівлею обладнання, теробороні — з амуніцією та продуктовим забезпеченням, а також підтримує вимушених переселенців. Розповідати про надану допомогу суперечить принципам мого чоловіка. Але я як дружина дуже пишаюся тим, що він робить, залишаючись в Україні, і завжди з великим трепетом говорю про це.

Що сьогодні вселяє у вас оптимізм та віру в майбутнє?

Ніколи не забуду 24 лютого 2022 року. Мені здається, що ця страшна навала нагадала українцям, хто ми є: ми настільки незламні, сильні й талановиті, що нами захоплюється весь світ. Я впевнена, що наші предки незримо стоять за нами і з нами сила всього українського роду. Я дякую воїнам, які так відчайдушно щодня боронять наші території від загарбника. Саме на них сьогодні тримається віра кожного українця. Пишаюся, що живу з такими людьми на одній землі.

Яким ви бачите майбутнє України?

Думаю, в майбутньому на нас чекає чимало випробувань: буде тяжко економічно, фізично, психологічно, але ми вже маємо загартованість і так званий імунітет до цього всього. Я бачу своє майбутнє в Україні дуже світлим і мирним. І вірю, що ми неодмінно запишемо з вами інтерв’ю після великої перемоги.

Що потрібно робити кожному з нас, аби створити краще завтра?

На мою думку, потрібно не забувати про людяність і завжди обирати сторону світла. Почніть з допомоги тим, хто цього потребує саме зараз: сусіду, товаришу, бабусі на вулиці. Несіть добро і мир, і тоді перемога буде за нами.

 

Photo: Michael Fedorak

Style: Ilia Homeniuk

Producer: Олена Мусієвська

Fashion partner: Domino Group



Популярні матеріали

Які босоніжки нам потрібні цієї весни


«Діамант — найгарніша і найбажаніша інвестиція»: засновниця Diva...


Сучасний погляд на українські традиції: чому варто відвідати...


Читайте також
Популярні матеріали