Ще від 2014 року «Антитіла» активно висловлюють свою громадянську позицію та підтримують Україну в боротьбі з окупантами, а з першого дня повномасштабного вторгнення учасники гурту взяли до рук зброю і стали на захист держави. Однак навіть у лавах Територіальної оборони артисти продовжують творити та надихати народ своїми композиціями.
Кілька тижнів тому «Антитіла» випустили трек «2Step» спільно з Едом Шираном, а нещодавно долучилися до благодійної ініціативи «For Ukraine». Це музичний альбом-компіляція, створений українськими артистами. Він покликаний привернути увагу світу до війни в Україні та зібрати кошти на підтримку ЗСУ.
Благодійний альбом «For Ukraine»
Instagram: @da.miane.photographer
Спеціально для ELLE.UA Аліса Єрмоленко поспілкувалася з лідером гурту Тарасом Тополею та дізналася, якою він бачить свою творчу місію сьогодні, що він назавжди змінить у своєму житті після війни, а також про враження від співпраці з Едом Шираном.
Сьогодні ви захищаєте країну одразу на двох фронтах: зі зброєю в руках та у творчому просторі. Як вам вдається їх поєднувати?
Ми прийшли командою гурту до сухопутних військ, а саме — до Територіальної оборони. На нас у підрозділі лежить відповідальність за забезпечення необхідними медикаментами, надання першої медичної допомоги, налагодження взаємозв’язку з сусідніми підрозділами, побудову евакуаційних маршрутів і евакуацію поранених. Ми ще до війни практикували раціональний розподіл обов‘язків, тому, коли хтось один зайнятий справою, його підстраховує інший. А тим паче, коли всі розуміють важливість культурного та інформаційного спротиву.
Instagram: @tarastopolia
Кажуть, що митці найбільш тонко відчувають усе, що відбувається навколо. Як ви як творча людина це переживаєте?
Це все болить, звісно. Іноді дуже сумую за рідними, дуже боляче, коли отримують поранення чи гинуть побратими з батальйону.
Але який інший вихід? Емоції в коробочку — і робиш свою справу.
Після перемоги напишемо альбом ренесансу, щастя і відродження. А поки що у всій країні інша атмосфера.
Музика — мова Всесвіту, тож що саме ви прагнете транслювати у своїх композиціях сьогодні? У чому ви вбачаєте свою творчу місію у складні для України часи?
Через емоції, мелодію, вдало виконану лірику доносити правду про війну. Це в першу чергу. Обов’язково надихати і давати сили тим, хто бореться, іноді у жартівливій формі, але давати це бажане світло.
Хочу зауважити, що музика — це вселенська вібрація, яка безперервно звучить, вона безмежно ширша за контекст війни. Це магічна річ, усю силу якої людство лише починає розкривати. Тому творчим людям важливо творити музику і ділитися нею з іншими людьми, як би важко не було в певні моменти життя.
Instagram: @tarastopolia
Чимало українських артистів проводять благодійні концерти та виступають на конференціях. Гурт «Антитіла» є одним із учасників проєкту «For Ukraine» — благодійного музичного альбому. Чому було обрано саме такий формат?
Сьогодні в руках ми тримаємо зброю. Але музика також є нашою зброєю. Це потужний інструмент, який доносить важливі меседжі усьому світові. Вона має емоційний вплив на людей.
Якщо наші пісні можуть бути корисними і приносити кошти ЗСУ, то чому ні?
Формат нам запропонували організатори проєкту, ми лише обрали найспівзвучніші з його ідеєю пісні.
До альбому увійшли дві пісні гурту — «TDME» та «Топити за своє». Чому саме вони? Чи є ці треки особливими для вас?
«Топити за своє» — це пісня з нового альбому, який ми представили на другий день війни прямо з підвалу нашої бази, де отримали зброю. Вона дуже актуальна в часи війни, хоча написана була набагато раніше. А щодо «TDME», то це одна з найпопулярніших наших пісень, її полюбили українці, вона надихала людей, хочеться, щоб тепер її почули за кордоном.
Нещодавно вийшла ваша спільна з Едом Шираном композиція «2Step». Які враження від співпраці з цим виконавцем?
Це була неочікувана, але дуже приємна пропозиція. Ми погодилися, хоча до кінця не розуміли, як упоратися з цим завданням.
Студія звукозапису на той момент була окупована, на Київ сунули російські війська, наш батальйон виконував поставлені завдання з оборони Києва. Проте мені вдалося в цьому всьому написати український текст до пісні, а згодом і записати його на іншій студії у нашого аранжувальника та співавтора пісень Максима Сиволапа.
Враження чудові, ми продовжуємо спілкуватися, Ед і його команда підтримують Україну.
Якою ви бачите українську музичну індустрію після війни? Як, на вашу думку, зміниться ставлення до неї в Україні і світі?
Я вважаю, це будуть часи, коли українська музика потужно доповнить світовий культурний простір. Привнесе свій колорит і енергію. Наш народ дуже творчий, і, незважаючи на жахливі причини, через які наразі увесь світ дізнається про Україну та її креативних людей, я вірю, що після перемоги ми реалізуємо цей творчий потенціал повною мірою.
Будуть сенсації, будуть світові хіти і колаборації, будуть Греммі й світові тури українських артистів. І це буде заслужено.
Що ви назавжди зміните у своєму житті після війни?
Буду ще більше уваги приділяти моїй родині.
