Повномасштабна війна Росії проти України викликала чимало запитань у майбутніх вступників. Чи будуть працювати університети? Як у сьогоднішніх умовах здавати ЗНО? Наскільки безпечно буде навчатися та загалом залишатися в Україні?
Донька телеведучого Олександра Педана також ставила собі ці запитання. Валерії — сімнадцять, цьогоріч вона має вступати. До війни дівчина разом з батьком мандрувала українськими містами у пошуках ВНЗ. Зіркове сімейство навіть зняло освітній тревел-проєкт “УніверCheck” про українські університети.
Під час довоєнних подорожей Україною батько та донька побували у дванадцятьох університетах, дізналися, як та чим живуть студенти, чи належні умови в гуртожитках та які професійні перспективи їхнього навчання. Одноголосно Олександр і Валерія закликають вступати в українські ВНЗ: якість української освіти, кажуть, на достатньо високому рівні. Для себе ж вони виділяють три вимоги до майбутнього університету.
Три вимоги до вишу від Олександра Педана як батька
Безпека
З початку війни ми всі пересвідчилися, наскільки наші будинки, школи, садки не адаптовані до надзвичайних умов. Ми не повинні жити в страху, що війна може колись повторитися. Але маємо бути готовими до будь-якого лиха, яке може трапитися. Тому я б хотів, аби в університеті моєї доньки були облаштовані бомбосховища, були справні вогнегасники, щоб до безпеки своїх студентів у виші ставилися зі всією відповідальністю.
Якість навчання
Для мене як для батька дуже важлива якість навчання. Я б хотів, аби в університеті моєї доньки були сучасні підходи. Щоби викладачі дискутували та спілкувалися зі студентами, а не домінували над ними. Тому що молоде покоління зовсім інше — воно має свою думку і не боїться її відстоювати. Ну й університет має не лише давати доступ до знань, а й навчати, як шукати ці знання протягом життя.
Наявність спортивних гуртків
Для мене спорт дуже важливий, бо це одна з основ здоров’я і довголіття. Тож, як людина спортивна, я б хотів, аби і мої діти займалися якоюсь активністю. Наприклад, в Ужгородському національному університеті, де ми побували з командою нашого проєкту “УніверCheck”, діє дванадцять спортивних секцій — це і футбол з баскетболом, і навіть фехтування, чирлідинг і водне поло.
Три вимоги до вишу від Лери Педан як абітурієнтки
Студентське ком’юніті
Для мене дуже важливо, щоб в університеті було круте студентське ком’юніті. Оскільки всі мої шкільні друзі вступатимуть на різні спеціальності та в різні виші, то я б хотіла знайти однодумців, з якими би ми колаборувалися, спілкувалися, ходили в кафе та на різні гуртки.
Сучасні підходи
Я б хотіла, щоб у моєму універі були нові лабораторії, сучасні бібліотеки, зони для навчання та відпочинку. Аби ми не просто відвідували лекції та семінари, а потім розходилися по гуртожитках чи квартирах і займалися переписуванням підручників, а щоб мали змогу практикуватися, разом засідати у бібліотеках і готуватися до пар.
Охайна ванна у гуртожитку
Це, мабуть, вимога всіх дівчат (усміхається). Ми багато часу проводимо у ванній, тож для мене важливо, аби вона була більш-менш охайною, щоби була тепла вода. Бо, чесно кажучи, не всі універи, в яких ми з татом побували, можуть цим похизуватися. Але є ванні кімнати — вау, тож я б хотіла проживати в гуртожитку, де є такі.
