Починаючи з 24 лютого кожен українець та українка переживають неабиякий стрес.
Відома українська дієтологиня Наталія Самойленко розповідає про те, чому та як ми його відчуваємо.
Існує три основні типи стресу, які виникають у житті:
• гострий (коротка подія);
• гострий епізодичний;
• хронічний (тривалі події).
Наше тіло реагує на всі типи стресу за допомогою одного і того ж механізму «бий або тікай».
Якою мовою з нами говорять наші гормони стресу?
1. Дуже невелика ділянка в основі мозку, яка називається гіпоталамусом, запускає реакцію і спілкується з тілом через вегетативну нервову систему (ВНС). Ця система регулює мимовільні реакції, такі як кров’яний тиск, частота серцевих скорочень, дихання та травлення.
2. Гострий стрес — це золотий час вияву гормону адреналіну внаслідок стимуляції надниркових залоз. Він сприяє прискоренню частоти серцевих скорочень та підвищенню артеріального тиску, тому більше крові циркулює до м’язів і серця для підтримки припливу енергії. Навіть зір і слух можуть загостритися.
3. Якщо стрес тривалий, то наднирники виділяють інший гормон, який називається кортизолом, що стимулює викид глюкози у кров і збільшує використання глюкози мозком для отримання енергії. Він також вимикає певні системи в організмі, щоб дозволити тілу зосередитися на реакції на стрес. Ці системи включають травлення, розмноження та ріст.
4. Ці гормони не повертаються до нормального рівня, поки стрес не мине. Якщо стрес не проходить, нервова система продовжує запускати фізичні реакції, які в кінцевому підсумку можуть призвести до запалення і пошкодження клітин.
Хронічний стрес, у якому перебувають зараз українці, спричиняє стійке підвищення рівня гормонів, що призводить до низки проблем зі здоров’ям:
проблеми з травленням (печія, метеоризм, діарея, закрепи);
збільшення ваги;
підвищення артеріального тиску;
біль у грудях, захворювання серця;
проблеми з імунною системою;
захворювання шкіри;
м’язовий біль (головні болі, біль у спині, шиї);
порушення сну, безсоння;
безпліддя;
тривога, депресія.
Як стрес впливає на модель харчування?
Стрес спричиняє більшу потребу організму в кисні, енергії та поживних речовинах. Людей, які перебувають у хронічному стресі, тягне на солодощі, снеки, напівфабрикати, які містять багато жирів і калорій, але мають низький вміст поживних речовин.
Людям, які відчувають стрес, може не вистачати часу або мотивації для приготування поживних, збалансованих страв, або вони можуть пропускати прийом їжі.
Стрес може порушити формулу сну, викликаючи неглибокий сон або часті пробуждення, що призводить до втоми протягом дня. Щоб упоратися з денною втомою, люди можуть використовувати стимулятори для збільшення енергії, наприклад з кофеїном або висококалорійні закуски. Неякісний сон сам по собі є фактором стресу. Дослідження показали, що обмеження сну викликає значне підвищення рівня кортизолу.
Під час гострого стресу гормон адреналін пригнічує апетит. Але при хронічному стресі підвищений рівень кортизолу викликає тягу до їжі з високим вмістом цукру, жиру та калорій, що може призвести до збільшення ваги.
Кортизол сприяє накопиченню жиру в ділянці живота, яке також називають центральним ожирінням, яке пов’язане з резистентністю до інсуліну, підвищеним ризиком діабету 2-го типу, серцево-судинних захворювань та деяких видів раку. Він також знижує рівень гормону лептину (гормон «усе, я ситий»), одночасно збільшуючи викид гормону греліну (гормон «хочу їсти»). Тому ми стаємо схильними до переїдання.