Європейський Союз запроваджує жорсткі обмеження на триметилбензоїлдифенілфосфіноксид, або ТРО, один із найпоширеніших фотоініціаторів у професійних гелевих системах. Саме він запускає реакцію полімеризації штучних покриттів на нігтях при впливі УФ- або LED-лампи. З 1 вересня 2025 року ТРО офіційно забороняється використовувати в Європейському союзі, речовина класифікована вченими як потенційно канцерогенна. Європейським виробникам та професійним майстрам необхідно не лише переходити на альтернативні формули, а й активніше шукати нові рішення, впевнена Сара Ахтирська, один із провідних фахівців світової нейл-індустрії, член Спілки професіоналів України та Конфедерації фахівців краси та косметології, лауреат престижного професійного конкурсу International Beauty. Її студія працює на Манхеттені, а сама Сара вже кілька років навчає фахівців у Європі та США. На думку експерта, регуляторний контроль матеріалів, з якими працюють у нейл-індустрії, лише посилюватиметься і розширюватиметься географічно. Проте Сара Ахтирська бачить у цих змінах потужний драйвер зростання. Обговорили з ТОП-фахівцем, де ховається цей потенціал, чи існують на ринку рішення, якими вже зараз можна замінити компонент, що «завинив», і чи потрібно нейл-майстру вчити хімію.
Сара, для тих, хто поки що не стежив за цією темою: що таке TPO і чим викликана його заборона?
TPO – це фотоініціатор, речовина, без якої гель-лак просто не твердне. Коли майстер ставить руку під УФ- або LED-лампу, саме TPO поглинає випромінювання та запускає хімічну реакцію – вільнорадикальну полімеризацію, що перетворює рідкий гель на тверде покриття. Він присутній приблизно в кожному другому професійному продукті гелю на ринку. Європейські вчені зафіксували серйозну проблему: полімеризація часто буває неповною, і це трапляється набагато частіше, ніж думати. Залишковий TPO у незв`язаному вигляді залишається у покритті, він здатний поступово мігрувати через нігтьову пластину в кровотік. При регулярному використанні накопичувальний ефект виявився достатньою підставою для того, щоб класифікувати речовину як потенційно небезпечну.
Ви розробили методологію Clean Nail Extension Technique (CNET) задовго до того, як регулятори звернули увагу на цю проблему. Як взагалі виникла ідея будувати роботу з нігтями за медичною логікою?
Я спостерігала, як при регулярному застосуванні штучних покриттів нігтьова пластина у клієнтів змінюється, і далеко не завжди на краще. Стандартні техніки не припускали індивідуальної діагностики: майстер працював за інструкцією бренду, не ставлячи собі питання, а що саме відбувається з нігтем цієї конкретної людини. CNET будується на іншому принципі: кожна дія — від вибору інструменту до підбору матеріалу — обґрунтовується станом нігтьової пластини конкретного клієнта. Якщо щось у стані нігтя змінюється, це сигнал для того, щоб переглянути матеріал, техніку, частоту процедур. З 2019 року моя методологія запроваджена у студіях України, Іспанії, Італії, країн СНД та США. Студії, що застосовують CNET, фіксують стійке покращення стану нігтьової пластини у постійних клієнтів, що мене, звичайно, надихає на вдосконалення цієї методології.
Минулого року ви виступали спікером на UBF Beauty and Wellness Forum у Нью-Йорку, судили World Beauty Championship. З цієї висоти ви можете прокоментувати, як професійна спільнота реагує на заборону TPO?
Реакція загалом конструктивна, і це обнадіює. Заборона ТРО — перехід до нової ери безпеки нейл-індустрії. Альтернативні фотоініціатори існують, низка виробників вже перейшла на них ще до введення заборони. Для майстра, який розуміє хімію процесів, зміна матеріалу — це технічний аспект. Тим, хто працював строго за методикою одного якогось бренду, не вникаючи в суть, будь-які зміни даються важчими.
А ви самі як сприймаєте таке директивне регулювання?
Звичайно, заборона — це однозначний сигнал до самоперевірки: як працює лампа, чи правильно підібрано час експозиції, чи не надто товстий шар матеріалу. Неповне просушування — пряма загроза здоров`ю клієнта, а не просто візуальний дефект, це абсолютно точно. Однак я сприймаю заборону як жорстку, але мотивацію вести дослідження, експериментувати з матеріалами, підбирати нові склади і формули. Якщо хочете, це пряма вимога вивчати хімію майстрам. Багато хто знає, активно стежить і вивчає новинки, нейл-фахівець завжди буде нарозхват як у клієнтів, так і у салонів.
Ви відкрили студію на Манхеттені, в Америці, європейські клієнти у вас також є. Як ви самі працюєте в умовах цієї регуляторної асиметрії: FDA поки не вводило аналогічних обмежень?
Орієнтуватися на мінімально допустимий стандарт — значить працювати на межі. Регуляторика завжди наздоганяє науку з запізненням. Те, що сьогодні заборонено в Європі, завтра може опинитися під питанням скрізь. Саме тому CNET спочатку будувалась на принципах, які не залежать від того, де знаходиться клієнт — у Барселоні чи Нью-Йорку. Мої клієнти США отримують той самий рівень діагностики, що й у Європі. Можу сказати, що вони ще свідоміше підходять до вибору матеріалу разом з майстром. Інакше просто немає сенсу.
На ваш експертний погляд, чого чекати на індустрію в найближчому майбутньому, в горизонті 5 років, наприклад?
Вже сьогодні в зоні уваги європейських регуляторів знаходяться інші фотоініціатори, включаючи DPAP і низка похідних акрилових мономерів: при неповній полімеризації вони показують подібну поведінку. Паралельно наростає дискусія щодо обмежень на окремі метакрилати, а це основа більшості систем для нарощування нігтів. Імовірна нова хвиля переформулювання продуктів та посилення вимог до професійного навчання. Запит на безпеку сьогодні йде не лише від чиновників у Брюсселі: клієнти самі стали частіше цікавитися складом флаконів та довгостроковим впливом процедур на організм. Студії та майстри, які вже зараз вибудовують роботу на принципах діагностики та усвідомленого вибору матеріалів, виявляться у значно вигіднішій позиції, їм не доведеться перебудовуватись у режимі авралу.
Текст: Анна Біла
