Як пройшов public talk на тему "Чим зумовлений бум предметного дизайну"

Наводимо головні тези бесіди

Під час DESIGN&ARCHITECTURE SUMMIT, що нещодавно пройшов у Києві в рамках 3-го сезону Ukrainian Design and Innovation Week, відбулась публічна дискусія на тему «Чим зумовлений бум предметного дизайну за останні 2,5 роки в Україні», модератором якої виступила головна редакторка видання «Elle Decoration Україна» Соня Забуга. Ukrainian Design and Innovation Week - тиждень дизайну, який входить до World Design Weeks (у 2023 році Україна стала 41-ю країною, яка приєдналася до мережі). 3-й сезон Ukrainian Design and Innovation Week об’єднав понад 70 подій, присвячених дизайну, культурі та мистецтву, які відбулися на різноманітних локаціях Києва. Метою заходу є розвиток та розширення ринку дизайну у Києві, популяризація ключових локацій міста (кафе, галерей, книгарень, магазинів, шоурумів тощо), а також нетворкінг між початківцями та діючими експертами сфери.

Головними питаннями, що обговорювалися на public talk, були, зокрема, такі:
— як економічні фактори та розвиток технологій впливають на зростання популярності предметного дизайну;
— як змінився підхід до предметного дизайну за останні роки, зокрема в Україні;
— які виклики стоять перед дизайнерами сьогодні;
— як розвиватиметься предметний дизайн у майбутньому.

Спікерами панелі виступили Маша Якуш — засновниця бренду YAKUSH, Катерина та Денис Вахрамєєви — засновники бренду +kouple, Макс Войтенко — дизайнер і креативний директор меблевого бренду kint, викладач у Skvot, Діана Грициняк — засновниця бренду NADRA, Ольга Чайка — Buying Director ЦУМ Київ. 

Ми наводимо основні тези, висловлені учасниками під час бесіди.

Соня Забуга, головна редакторка ELLE Decoration:

Шановні гості! Сьогодні ми обговоримо стрімкий розвиток предметного дизайну в Україні — тема, яка, можливо, здається несподіваною в сучасних реаліях, але є надзвичайно актуальною. Серед наших гостей — ключові фахівці цієї індустрії, які мають безпосередній стосунок як до створення предметів, так і до їх презентації споживачу.

Сьогодні ми розглянемо важливі питання розвитку предметного дизайну включно зі зміною пріоритетів споживачів, технологічними інноваціями, впливом війни та перспективами індустрії.

Ольга Чайка, баїнг та ритейл-директорка ЦУМ Київ:

Наш шлях у предметному дизайні розпочався після реновації ЦУМу 2016 року, коли ми створили окремий поверх, присвячений меблям і предметам інтер`єру. Під час пандемії COVID-19 люди почали більше уваги приділяти своєму життю вдома, що викликало зростання попиту на якісні дизайнерські рішення. Ми помітили, що люди прагнуть створювати індивідуальний простір, і тому наша компанія почала розширювати партнерські зв’язки з міжнародними брендами, а також підтримувати локальних виробників.

Зараз у нас представлено близько 90 брендів, з яких 20 — міжнародні. Важливо зазначити, що українські споживачі все більше підтримують місцеві бренди, бажаючи привезти частинку України навіть за кордон, коли їдуть тимчасово жити в інші країни. Це не лише питання підтримки економіки, але й культурної ідентичності. Також ми звернули увагу, що українські бренди стали більш доступними для споживачів: якщо раніше імпортні предмети доводилося чекати місяцями через складну логістику, сьогодні можна легко купити вироби місцевих дизайнерів.

Макс Войтенко, креативний директор kint:

Споживачі стають все більш вимогливими не тільки до якості продукції, але й до моральних цінностей брендів. Важливо, щоб компанія відповідала не лише за продукт, але й за ставлення до своїх працівників, довкілля та суспільства. За останні 5-7 років це стало ключовою частиною сприйняття бренду. Сьогодні люди хочуть купувати унікальні речі, що відображають їхні внутрішні цінності, і бренди, які фокусуються на соціальних та екологічних аспектах, мають більше шансів бути поміченими.

Ми також бачимо, що війна змінила пріоритети. Багато українських брендів, як і наш, не зупинили свою діяльність, а, навпаки, активізували її. Це створило нову хвилю інтересу до українського предметного дизайну. Зараз споживачі шукають не просто меблі, а речі з українським контекстом, які можуть бути символом підтримки країни.

 

Діана Грициняк, засновниця NADRA:

Українські споживачі все більше звертають увагу на предмети, які мають індивідуальний характер, особливо ручної роботи. Наш бренд акцентує на культурній складовій та унікальності кожного виробу. Ми використовуємо елементи української культури в дизайні, що додає нашим продуктам особливої цінності. Це співзвучно з глобальною тенденцією самопізнання та розвитку унікального простору, який відображає індивідуальність.

Цікаво також відзначити, як соціальні мережі впливають на цей процес. Люди хочуть показати свій унікальний смак, а ми допомагаємо їм у цьому, створюючи вироби, які можна впізнати з першого погляду і які відрізняються від масового виробництва.

Катерина та Денис Вахрамєєви, засновники +kouple:

Засновуючи свій бренд у 2014 році, ми прагнули створювати речі, які не залежать від сезонів і залишаються актуальними протягом багатьох років. Наші колекції були розроблені з матеріалів, які підлягають переробці, і це стало філософією нашого бренду. Однак ми розуміємо, що екологічна відповідальність — це складний процес, і в Україні поки немає достатніх можливостей для масового використання перероблених матеріалів.

Ми також робимо акцент на місцевому виробництві. Для нас важливо виготовляти більшість компонентів у межах України, що сприяє розвитку локальної економіки та зменшенню логістичних витрат.

Маша Якуш, засновниця бренду YAKUSH:

Коли ми починали, багато українських виробників не мали можливості відповідати нашим стандартам якості, тому першу колекцію кераміки ми виготовляли в Італії. Проте сьогодні ситуація змінилася — в Україні з`являються нові виробники, які здатні задовольнити найвищі вимоги, і це надзвичайно надихає. Ми активно працюємо над розвитком місцевого виробництва, підвищуючи його рівень до міжнародних стандартів.

 

Технологічні та екологічні інновації:

Одним із головних викликів для предметного дизайну в Україні є доступність матеріалів і технологій. Наприклад, наша країна не має розвиненої інфраструктури для перероблення пластику чи алюмінію, що вже стало стандартом у багатьох європейських країнах. Проте українські бренди поступово впроваджують інновації, шукають нові рішення для створення якісних і сталих продуктів.

Гутне виробництво, зокрема, вже давно працює з переробленими матеріалами. Але війна створила нові проблеми, пов`язані з постачанням сировини, оскільки деякі виробництва були змушені закритися. Ми активно шукаємо альтернативи, щоб не втратити можливості виготовляти екологічно відповідальні продукти.

Онлайн- та офлайн-комунікація:

COVID-19 значно змінив спосіб комунікації з клієнтами. Онлайн-продажі через соціальні мережі стали критично важливими, оскільки люди звикли купувати товари без фізичної присутності. Однак важливо зазначити, що для таких продуктів, як меблі, офлайн-простори все ще залишаються надзвичайно важливими. Споживачі хочуть бачити, торкатися і взаємодіяти з товаром перед покупкою.

Колаборації та їхній вплив:

Колаборації між брендами — це важливий інструмент для розвитку індустрії. Наприклад, бренд kint має успішний досвід співпраці з GUSHKA, що дозволило створити унікальні продукти з використанням їхніх матеріалів. Це був цікавий виклик, який підтвердив, що колаборації можуть бути ефективним інструментом як для творчого зростання, так і для комерційного успіху.

Предметний дизайн в Україні продовжує швидко розвиватися, долаючи виклики війни та економічної нестабільності. Незважаючи на всі труднощі, українські дизайнери продовжують створювати унікальні вироби, що поєднують традиції, сучасні технології та інноваційні рішення. Попереду багато роботи, але перспективи дуже обнадійливі.

 

Реклама

Популярні матеріали

Образ дня: Мадонна показує, як носити трендову шубу від...


Святковий wishlist популярних українських візажисток


7 образів в етностилі, які вам варто повторити цього Різдва...


Читайте також
Популярні матеріали