Об’єкт бажання: одеколон Acqua di Parma Colonia Limited Edition дизайну Семюела Росса

В 2012 році на акаунт Семюела Росса в інстаграмі випадково натрапив Віржил Абло, на той момент засновник Off-White та майбутній креативний директор Louis Vuitton. Це назавжди змінило долю молодого графічного дизайнера з Нортгемптонширу. Сьогодні Семюела знають як засновника fashion-бренду A-Cold-Wall*, автора меблів, які виставляються на Design Miami, а тепер ще й творця «матеріальної скульптури» — переосмислення знакового флакону Acqua di Parma.

Видання Colonia Limited Edition, створене в колаборації із SR_A (Samuel Ross and Associates) було представлене на Design Miami в грудні, 1 березня вийшло лімітованим тиражем у 300 флаконів, кожен з яких буде пронумерований. А сьогодні стартують продажі для більш широкого загалу по всьому світу. Але, авжеж, також в обмеженій кількості. Розкриваємо подробиці співпраці SR_A та Acqua di Parma зі слів самого Семюела.

Про візуальну естетику Acqua di Parma

Мене завжди вражала сильна візуальна ідентичність Acqua di Parma. Протягом багатьох років я відвідував магазини та корнери бренду: вони бездоганно передають себе з точки зору промислового дизайну. Колір, типографіка, силует пляшки — кожен елемент дуже потужний. А характерний жовтий колір Acqua di Parma — це чистий оптимізм».

Про співпрацю із брендом

Спадщина бренду дуже багата і сама по собі досить інтенсивна. Для мене стало почесним викликом додати до неї шарів та об’єму, розповісти цю історію по-іншому. Суть не в тому, щоб змінити айдентику бренду. Суть у тому, щоб надати людям будь-якої демографічної групи, особливо міленіалам і поколінню Z, новий кут зору на бренд. Перетворення фірмового жовтого Acqua di Parma на індустріальний жовтий (надінтенсивний плаский тон, який відбиває світло, а не поглинає його) стало відправною точкою. Ми говоримо мовою молодіжної культури, але створюємо зв’язок між поколіннями. Acqua di Parma — це емоція, це відчуття, на кшталт смаку чи дотику. І ми запрошуємо всіх поринути у цей досвід.

Про спільні риси парфумерії та предметного дизайну

Парфумерію із дизайном об’єднує пластичність. Обидва напрямки прагнуть покращити кінцевий досвід споживача. Обидва здатні впливати на навколишнє середовище. Флакон аромату — це скульптура. Живий об’єкт, з яким щодня взаємодіють — прокидаються, тримають у руках, розпилюють на шкіру. Саме цей досвід я вирішив відтворити у рітейл-просторах Acqua di Parma та вивести зв’язок між ароматом та дизайном на перший план. Ми відкриваємо людям реальне вікно у філософію бренду, даємо подивитися й усвідомити його альтернативне бачення, пройти паралельною вулицею в його всесвіті. Мій батько працював із вітражами, тому мені одразу спала на думку ідея дизайну як лінзи, крізь яку можна дивитися на об’єкт. Ця ідея погляду на фасад зі сторони, бачення іншої перспективи в метафоричному сенсі і стала тим, що ми реалізували.

Про власне бачення Acqua di Parma Colonia

Аромат Colonia є виразним, чітким, різким і таким, що заряджає енергією. Я переосмислив дизайн через ідею розпаковки: це дозволило зберегти початкову структуру та пропорції, які є знаковими та позачасовими, і оновити їх за допомогою кольору, типографіки та друку, щоб відобразити мову промислового дизайну, якою я відомий. Сам нектар є фізичним об’єктом, замкненим у скло. Тож я хотів створити майже оптичну ілюзію зі спотвореною перспективою, яка виникає коли ви підносите флакон до світла. Образ в першу чергу враховує digital-формат, оскільки вперше продукт можна буде побачити в соціальних мережах разом із коробкою. В нього можуть бути різні ракурси, здатні зацікавити глядача. Наприклад, я прибрав написи з їхнього звичного місця на етикетці, не зменшивши, а вдосконаливши її. Це не мінімалізм. Але головне —  це все ще впізнаваний Acqua di Parma, що доводить, наскільки культовим є силует пляшки.

Про італійську спадщину

Італія для мене є синонімом експресії та оптимізму. Ще одна виразна асоціація — слово «спадщина». Тут як ніде вміють зберігати історичні надбання та працювати з ними.  І, звісно, не можна не згадати архітектуру та архітекторів, які не лише збудували країну, але й сформували промисловий дизайн у всій сучасній Європі. Особливим є природний симбіоз між британською та італійською архітектурою: від Ренцо Піано, який так багато працював у Лондоні, до Річарда Роджерса: він родом із Великобританії, але більшість його проєктів реалізовані в Італії. Це і є посилання, з яких я черпав натхнення, адже мав за мету представити сучасну, урбаністичну версію Acqua di Parma, не втративши її сильну ДНК та відданість італійській майстерності.

Про роль ремісників

Італія має сильні традиції в культурі, якими я завжди захоплювався. Одне з явищ, наслідування якого я хотів би побачити в усьому світі — це підтримка провінційних регіонів і місцевих ремісників. Адже саме ця традиція дозволила невеликим сімейним ательє процвітати впродовж десятиріч, а іноді й сторіч. Це інтимні домівки, маленькі бізнеси, при цьому ідеально відлагоджені, які працюють над продуктом від концепції до остаточного втілення. І це об’єднує образ регіональної Італії в Acqua di Parma. Це і є те достеменне розуміння спадщини, до якого я прагнув. Вшанувати справжню артизанальну майстерність, ремесло поза часом —  адже саме ця ідея ріднить мене із Acqua di Parma.