Журнал Time уперше представив Art 100 — список людей, які, на думку редакції, визначають напрям розвитку сучасного мистецтва. До нього увійшли 100 представників артсцени з різних сфер — від художників і фотографів до кураторів, музейних керівників, колекціонерів, юристів та артдилерів. Серед імен — як світові зірки на кшталт Бенксі, KAWS і Мауріціо Каттелана, так і митці, чиї роботи добре відомі передусім професійній спільноті.
«Ми шукали лідерів, які формують мистецтво, з метою знайти тих, кому присвячені найважливіші заголовки у цій сфері», — зазначив головний редактор Time Сем Джейкобс.
Водночас сам список уже привернув увагу не лише іменами, які до нього потрапили, а й тими, кого серед них немає.

Художники, які увійшли до Art 100
Серед представлених митців — чимало всесвітньо відомих імен. Зокрема, Емі Шералд, яка стала героїнею обкладинки нового випуску, Мауріціо Каттелан, чий знаменитий банан, приклеєний до стіни скотчем, перетворився на один із найвідоміших артоб’єктів останніх років, та Джеффрі Ґібсон — перший корінний американський художник, який одноосібно представляв США на Венеційській бієнале у 2024 році.

Інсталяція «Комедіант» Мауріціо Каттелана
До списку також потрапив Керрі Джеймс Маршалл, відомий масштабною ретроспективою та роботами, присвяченими зображенню темношкірих людей, а також Ґерхард Ріхтер, чиї картини продаються за десятки мільйонів доларів і протягом десятиліть залишаються предметом уваги мистецтвознавців та критиків.

Ретроспектива Керрі Джеймса Маршалла
Поруч із ними — художники, чиї імена можуть бути менш знайомими широкій аудиторії, але мають значну вагу в професійному середовищі. Це, зокрема, Камерон Роуленд, який досліджує спадщину рабства та законів Джима Кроу, Амалія Меса-Бейнс, відома своїми вівтарями-інсталяціями та дослідженнями латиноамериканської культури, а також Крістін Сун Кім. Художниця, яка є глухою від народження, досліджує у своїх роботах власний досвід сприйняття звуку. У 2020 році вона також виконала національний гімн США американською жестовою мовою на Супербоулі.
У Art 100 знайшлося місце й для AI-художника і засновника Dataland Рефіка Анадола, британського вуличного художника Бенксі та KAWS (Браян Доннеллі), який побудував впізнаваний візуальний світ на колекційних фігурках.

Мурал авторства вуличного художника Бенксі на стіні будинку на Марш-лейн у районі Бартон-Гілл, Брістоль
Одним із найбільш несподіваних імен у списку стала Ванесса Горабуена — християнська художниця, яка створює картини наживо у форматі, який вона називає «швидким живописом у молитві». У її роботах поєднуються релігійні мотиви й портрети Дональда Трампа.

При цьому Time не розкриває чіткої методології, за якою формувався список. Тому його склад уже викликає запитання: поза межами Art 100 залишилися, зокрема, Марина Абрамович, Ай Вейвей, Джефф Кунс та Джулі Мерету — художники, яких також можна було б очікувати побачити серед найвпливовіших постатей сучасного мистецтва.

Марина Абрамович
Хто ще потрапив до списку
Окрім художників, Art 100 охоплює представників усієї екосистеми сучасного мистецтва. Серед 11 колекціонерів — як відомі меценати, які витрачають на мистецтво значні суми, так і ті, хто робить акцент на соціальному впливі своїх колекцій.
До списку також увійшли керівники провідних музеїв — Макс Голляйн із Музею мистецтва Метрополітен, Телма Ґолден із Музею-студії в Гарлемі та Майкл Ґован із Музею мистецтв округу Лос-Анджелес. Серед кураторів — Сесилія Алемані, директорка та головна кураторка High Line Art і кураторка Венеційської бієнале 2022 року, та Наомі Беквіт, заступниця директора й головна кураторка Музею Гуггенгайма та художня директорка Documenta 16.

Макс Голляйн
Представлений і артринок. До Art 100 увійшли чотири артконсультанти, зокрема Емі Каппеллаццо та Юкі Терасе з Art Intelligence Global. Серед шести артдилерів — Ларрі Гагосян, Девід Цвірнер і нью-йоркський галерист Максвелл Ґрем, відомий виставковими проєктами, орієнтованими передусім на художню, а не комерційну складову.
Окремі категорії представляють архітекторка Аннабелль Селлдорф, яка працювала над реконструкцією кількох музеїв, зокрема Колекції Фріка, та проєктувала галереї для Ґагосяна, Цвірнера і Hauser & Wirth, юрист Крістофер Марінелло, який спеціалізується на розшуку викрадених, розграбованих і зниклих творів мистецтва, а також Дія Відж, комісарка з питань культури міста Нью-Йорк.

Проєкт оновлення та розширення художнього музею Колекція Фріка
Окрему увагу Time приділив Емі Шералд. В інтерв’ю для видання художниця знову розповіла про суперечку з керівництвом Національної портретної галереї Смітсонівського інституту навколо її ретроспективи. За словами Шералд, представники музею вагалися, чи варто показувати картину Trans Forming Liberty, на якій трансгендерна темношкіра жінка зображена в образі Статуї Свободи. У музеї натомість заявили, що йшлося про непорозуміння: організатори виставки лише розглядали можливість додати до роботи контекстуалізацію.
