Street fashion має особливе значення для історії моди країн з колоніальними та (або) тоталітарними періодами в історії, серед яких є Україна. Розуміючи неможливість розуміння історії вітчизняної моди без «моди людей», історикиня моди та fashion-критикиня Зоя Звиняцьківська створила колекцію світлин української вуличної моди.
Марія Терентіївна Кульчицька, в дівоцтві Юрковська. Київ, 1916 рік. Фото надала Алла Юрковська
Опис: Коментує Алла Юрковська: «На фото Марія Терентіївна Кульчицька, в дівоцтві Юрковська, сестра мого діда Антона. Народилась у католицькій польській родині приблизно 1898 року. Її батько працював на залізниці, одружився з польською киянкою Елеонорою. Після закінчення гімназії Маруся вийшла заміж за Павла Івановича Кульчицького, який разом з моїм дідом Антоном пішов до війська Петлюри. Вже за Радянської влади за антирадянські вислови сидів у таборах. Марусю, його дружину, разом із сином Едвардом утримувала родина діда, бо вона не мала права працювати, була «лишенкою» (тобто особою, позбавленою певних громадянських прав)».
Колекція покликана дати уявлення про зовнішній вигляд та одяг представників різних регіонів, часів та соціальних прошарків України. Проект «Родинний альбом» — цифровий фото-архів, який містить світлини із приватних родинних альбомів. На них зображені пересічні люди, що мешкали на території сучасної України впродовж ХХ сторіччя; обрані фото, на яких можна добре роздивитись одяг. Кожна світлина містить інформацію про час та місце, коли вона була зроблена і людей, які зображені на фото. Також світлини супроводжуються коментарями надавачів фото, що містять безцінну інформацію щодо уявлень українців про моду, особливості вітчизняної модної індустрії, специфічні практики, пов’язані з модою тощо.
Олена Войцеховська та її чоловік Помпій Лубенець. Київ, 1933 рік. Фото надав Сергій Гриненко.
Опис: Коментує Сергій Гриненко: «Олена Войцеховська та її чоловік Помпій Лубенець. Чоловік був інженером-меліоратором, вчився та працював у Києві, час від часу виїжджав на станції меліорації. На фото подружжя з дочкою Тамарою, моєю мамою».
«Через політичні та соціальні катаклізми професійна мода мала в Україні радянських часів несистемний вплив на суспільство; українські дизайнери часів Незалежності взагалі майже втратили зв`язок з широкими верствами населення. В такій ситуації самостійне творення та перетворення моди для людей було звичним, і без нього картина української моди буде неповною», — зазначає Зоя Звиняцьківська.
Випускниці й сестри Олена (справа) і Софія Войцеховські. Київ,1927 рік. Фото надав Сергій Гриненко.
Опис: «Випускниці й сестри Олена (справа) і Софія Войцеховські. Потім Олена Іванівна працювала діловодом у нотаріальній конторі, а її сестра вчителювала»
Реалізація проекту зайняла близько півроку. Команда проекту опрацювала більше 300 світлин, з яких до колекції було ретельно відібрано 117. Найдавнішу світлину архіву датовано 1905 роком, найпізнішу — 1995 роком.
Віра Блоха. Красний Луч (нині Хрустальне) Луганська область, 22 січня 1953 року. Фото надала Євгенія Корольова
Опис: Коментує Євгенія Корольова: «Моя бабуся Віра Блоха в молодості любила фотографуватись, часто ходила з родиною до фотоательє, купляла знімки вуличних фотографів. Цей знімок зроблено в студії. Ридикюль, що вона тримає в руках, їй подарував чоловік Йосип. Після війни він служив у Німеччині і звідти привіз багато трофейних речей, зокрема цю сумочку. Плащ та капелюх — не бабусині, їх дали їй спеціально для фотографії. Капелюх, здається, навіть чоловічий».
Колекцію «Родинний альбом» розміщено на сайті партнеру проекту Центру міської історії Центрально-Східної Європи(архів доступний українською та англійскою мовами) за посиланням. Починаючи з 3 листопада колекцію можна буде побачити в повному обсязі. Також незабаром виходить друком буклет «Родинний альбом».
Варвара Притико. Бердянськ, Запорізька область, 1952 рік. Фото надала Надія Маслікова
Опис: Коментує Надія Маслікова: «На фото моя дальня родичка Варвара Притико. Фотографію було зроблено на балконі квартири мого дідуся, єдиному балконі в усій околиці, і позаду — вид згори на тогочасний Бердянськ».
