«Скарби Криму. Повернення» — виставка понад пів тисячі артефактів з території Криму від V століття до н.е. до VII століття н.е.
Колекцію експонатів презентували в Скарбниці Національного музею історії України — вона й залишатиметься в установі до звільнення півострова та повернення музеїв Криму під український контроль.
Виставка містить предмети із золота, бронзи, дорогоцінних каменів, дерева, скла та каменю, що належали пізнім скіфам, готам, сарматам, аланам, пізнім грекам та гунам.
Серед артефактів — ювелірні вироби та поховальні прикраси, завдяки яким ми можемо реконструювати, що носили пізні скіфи.
Прикраси минулого
Намисто з вічками
Різноколірні скляні намистини із візерунком, що нагадує очі. Нанизані намистини часто знаходили у жіночих та чоловічих похованнях, тому, ймовірно, вони були оберегами.
Пронизки
Невеликі золоті елементи у формі трубочок, складених у піраміди. Ймовірно, їх нанизували для оздоблення елементів одягу.
Амулет-підвіска
Прикраси, як-от амулети, часто мали магічне значення та були оберегами скіфів. Вони складалися переважно з металевих фігур з камінням. На зображенні — масштабна мушля, обрамлена золотою пластиною.
Підвіска
Невеликий елемент із золотого листа, що кріпився на ланцюг, — його одягали, ймовірно, на шию. Підвіска зроблена у формі бога любови Ерота — юнака або дитини з крилами.
Медальйон
Як частина намиста з багатьох елементів або окремий виріб, медальйон зображає Афродіту, богиню краси. Це свідчить про те, що він був подарунком.
Персні
Пізні скіфи та інші народи, які жили на території Криму з V століття до н.е. до VII століття н.е., часто носили прикраси на пальцях.
Більш вигадливі скіфи та їхні нащадки, що жили у Малій Скіфії, носили персні різних форм. Наприклад, на зображенні — перстень, що закручується навколо пальця змією. Зооморфність може вказувати на те, що він був оберегом.
Перстень із вставкою
Велике гранатове каміння, обрамлене золотом, — такі персні носили заможні пізні скіфи. Також прикраси могли були частиною поховального ритуалу.
До перснів — сережки
Такі сережки належать до відомого типу прикрас із підвісками — фігурками Ерота, популярними в елліністичні часи. Скіфи перейняли вироби, але Ерот з елліністичного образу юнака перетворився на дебелого чоловіка з бородою.
Пряжа
Це золота пряжа, тендітно виконана й інкрустована емальними елементами. Вона скріплювала шкіряний пасок.
Прикраси сучасності
Черпаючи натхнення з експонатів та традиційних мотивів, українські дизайнери створюють діалог між минулим і сьогоденням. Яскравий приклад — бренд Gunia Project, який нещодавно випустив ювелірну прикрасу «Скіфське золото», присвячену виставці «Скарби Криму. Повернення». Для виробу обрали дизайн з фігурами олениці та грифа. Прототипом для силуету стала ручка посудини у вигляді оленя. Скіфи використовували фігурки тварин для декорування посуду та вірили в їхню захисну силу.
Нагадаємо, виставка «Скарби Криму. Повернення» є не лише історичним та культурним успіхом для України, але й значущою дипломатичною перемогою. Протягом останніх десяти років фахівці Міністерства культури та інформаційної політики України, Національного музею історії, дипломати, юристи та правоохоронці працювали над поверненням артефактів додому. Виставка є завершенням тривалої судової тяганини за право власності між Україною та музеями на окупованій Росією території.
.jpg)
Усе почалось 2013 року, коли для закордонної виставки була сформована колекція з експонатів київського Музею історичних коштовностей України та чотирьох кримських музеїв для експонування за кордоном. Її демонстрували в Німеччині та Нідерландах, поки в Україні вирували Революція Гідності та початок російського вторгнення.
Ні Музей Алларда Пірсона в Амстердамі, ні українська сторона не хотіли допустити, щоб артефакти передали Росії після завершення виставки. Судові процеси за кримські музейні експонати тривали майже 10 років. Остаточно справу вирішили 9 червня 2023 року, коли Верховний Суд Нідерландів постановив передати кримські артефакти Україні, а Музей Пірсона скасував борги у понад 100 тисяч євро за їхнє зберігання.
