Столичним рестораном «Глек», розташованим в історичному центрі міста, опікується творча молода команда. За кухню відповідає 30-річний Андрій Северенчук, барну карту створював Дмитро Шовкопляс, а концепцію інтер’єру розробив 19-річний Євген Почкун.
«Майя Степова, власниця ресторану, розповіла про намір відкрити заклад під назвою «Глек», і я запропонував накидати своїх ідей, — написав нам Євген з Японії, де він навчається вже півтора року. — Ми живемо серед суцільних потоків інформації, тому мені захотілося створити простір, в якому буде легко дихати. Можливо, на мою підсвідомість вплинула так звана японська кімната вашітсу, яка насправді порожня. У культурі Японії багато що зводиться до думки, що порожнеча — це і є справжня краса. Я цілковито з цим згоден. Адже я сентиментальний — роками зберігав пам`ятні речі, і лише позбувшись їх на 95% , зрозумів, що пам`ять — це теж вантаж, якого іноді треба позбавлятися».
Нам, редакторкам ELLE, імпонує, що легкість та стриманість притаманні у «Глек» не лише концепції інтер’єру: також і шеф уникнув стереотипів традиційної української стилістики, якої часом аж занадто в наших закладах харчування. «Нова генерація шефів вже так не готує, а гості так не їдять, — прокоментував Андрій. — Я впевнений, що Київ — місто з високим гастрономічним потенціалом, який ми розвиваємо».
.jpg)
Майя Степова особисто зустріла нашу команду і розказала, що ресторан наслідує світовому руху Slow Food і для більшості страв тут використовують локальні сезонні продукти. Це сприяє розвитку місцевих господарств і зберігає українську гастрономічну культуру. До того ж продукти, що потрапляють на кухню «Глека», ростуть у радіусі сотні кілометрів від Києва. Такий принцип дає шефу можливість досить часто вносити зміни у меню. Наприклад, ми куштували ще весняні страви, а вже за кілька тижнів їх змінять літні. Постійні відвідувачі закладу приходять, щоб насолодитися смаком свіжих ароматних сезонних овочів, пряних трав та фруктів, які характерні для нашого регіону. До того ж Андрій Северенчук майстерно використовує чимало корисних рослинних олій, які у повсякденному житті ми вживаємо нечасто: конопляну, гірчичну, гарбузову.
На сніданок гості «Глека» найчастіше вибирають автентичну київську страву – сирник із топленим мусом. Його рецепт було знайдено у старовинних книгах Києва з куховарства та адаптовано до сучасних смакових потреб. Ще один безумовний хіт – запашний омлет від шефа оздоблений свіжим шпінатом, хрумкою цвітною капустою та дикими лисичками.
Але серед нас найбільш популярними стали авокадо-тости по-київськи, де на крафтовому хлібі подається гуакамоле з томатами та яйце пашот. Останні роки ця страва має високий попит у ресторанах столиці, і незважаючи на те, що авокадо на Київщині не росте, такий тост можна вважати сучасним київським спеціалітетом.
Серед десертів безумовними хітами ми назвали новітній «Київський торт», яскраву безглютенову панакоту та ягідний чизкейк. Фото усіх десертів прикрасили інстасторіз кожної з нас.
.jpg)
Варто додати, що від 2 червня, щосереди, у «Глеку» відбуватиметься Kyiv Wine Cup – дегустація вин з міжнародних сортів винограду, а наприкінці червня усіх запрошують на звану шефську вечерю.
А ми тим часом вирішили відсвяткувати у «Глеку» день народження нашої колеги – адже тут з такої нагоди гостей іменинників частують ігристим Shabo без ліміту, за рахунок закладу.
