Половина подружніх пар розпадається через нерівний розподіл обов’язків у родині, зокрема, це стосується хатніх справ та виховання дітей. Проте міжнародні дослідження доводять, що 80% чоловіків похилого віку потім шкодують, що недостатньо уваги приділяли своїм дітям, адже активна участь татусів у вихованні дітей сприяє покращенню стосунків у родині, впевненості та успішності дітей у подальшому житті. Тому ми вирішили довести, що татусі так само як і мами, можуть весело і продуктивно проводити час із дітьми. Для цього ми спільно з Фондом Народонаселення ООН в Україні розпитали зіркових тат, як вони проводять час з дітьми та чи багато читають своїм малюкам.
Олег Скрипка, музикант і лідер гурту «ВВ»
Виховує чотирьох дітей: двох доньок та двох синів
Казочка на ніч — наша з дітьми традиція, настільки звична, що коли немає можливості почитати, діти незадоволені, та й мені чогось бракує. Відходимо від цього ритуалу, лише коли мене немає в Києві або якщо у мене ввечері концерт.
Їхня улюблена казка — «Коза-дереза», тому читав її неодноразово. Загалом нам дуже подобаються видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», у них чудові малюнки, розраховані саме на дітей. Крім цього, у їхніх книжок дуже міцні обкладинки, тому малятам їх важко розірвати і книжки живуть довго. (Сміється.)
На жаль, через роботу у мене обмаль часу на спілкування з дітьми, але завдяки читанню я підтримую з ними зв’язок. На мій погляд, читати дітям книжки дуже важливо, у цьому є щось магічне та генетично важливе.
Коли є вільний час, ходимо разом у кіно або на піцу — діти її дуже люблять! Також їздимо у відпустку на море за кордон або подорожуємо Україною — слава Богу, у нас багато місць, де можна відпочити.
Тарас Тополя, лідер гурту «Антитіла»
Виховує двох синів
Мені доводиться досить часто залишатися вдома і доглядати за старшим сином Романом. Ми з дружиною намагаємося заміняти один одного і давати кожному з нас зробити всі справи, заплановані на день.
Одного разу, коли син був ще зовсім маленьким, я за ним не вслідкував. Ми сиділи вдвох за столом і дивилися на комп’ютері відеокліпи на YouTube. Син затих, а я задивився в монітор. Раптом бачу, що по столу розмазаний крем, власне він же й на обличчі та руках Романа. Скільки він його з’їв — достеменно ніхто не знає і донині. Але як тато вигрібав від мами, чув увесь будинок. (Сміється.)
Мені легко з дітьми. Але я бачу, як іноді батькам важко тримати себе в руках і вони перестають контролювати емоції, підвищують голос, намагаються психологічно ламати дитину. Виховання — це процес, в якому батьки мусять бути гнучкими і завжди відчувати межу, за яку не можна заходити, бо за нею — психологічні травми дитини на все життя.
Коли заходжу до квартири, повертаючись з гастролей, — діти біжать до мене і стрибають на руки, і вже до самого нічного сну намагаємося бути разом. Ми всі сумуємо один за одним. Коли разом, то вчимося граючись або ходимо до дитячих парків розваг. Також любимо читати разом книжки. Але що б ми не робили, головне — увага. І старшому, і молодшому бракує моєї присутності та уваги, тому коли я вдома, намагаюсь бути з обома якомога більше. Справа мого життя, на жаль, забирає забагато часу.
Маленький Марко ще не розуміє, що тато і мама — артисти, а от Роман все знає і розповідає гостям, що його мама і тато співають та знімаються у кліпах. Навіть має свої улюблені пісні з репертуару «Антитіл» і Alyosha. Так, Роман знає приспів пісні «Одинак» і співає його у машині настільки голосно, що водії обертаються. (Сміється.) Також любить пісню мами «А я бегу».
Влад Яма, хореограф
Виховує сина
Своїм головним досягненням я вважаю саме батьківство. Це своєрідне становлення справжнього чоловіка, і в той же час – це величезна відповідальність, неймовірна радість і більш повне сприйняття життя. Раніше я думав, що до появи дитини потрібно бути повністю готовим. Втім зараз точно знаю, що помилявся. Це величезне щастя і не треба його на довго відтягувати. А в більш зрілому віці ця подія стає ще більш цінною.
Будні, як правило, у мене проходять інтенсивно. Часто приходжу додому, коли синові вже час спати. Також бувають відрядження, і варто мені лише зайти в літак – вже сумую за ним. Повертаюся, а син вже навчився чомусь новому без мене. Пам’ятаю, як став показувати мені рукою екскаватор, який видно з нашого вікна. Тому для мене дуже важливо виділяти кілька днів на тиждень виключно на родину.
Коли я вдома, намагаюся якомога більше часу проводити з сином: грати з ним в хованки, купати його, читати з ним. Особливо ми полюбляємо читати вголос вірші про тварин. Він любить повторювати за мною різні фрази. Наприклад, представляти себе ведмедиком і з жестами промовляти слова із віршів, накшталт: «Ой, как вкусно, говорит, и животик не болит». Намагаюся завжди читати в ролях, змінювати голос і міміку, зображуючи головних героїв, щоб синові було цікавіше. Моя роль вовка в казці «Червона Шапочка» йому особливо подобається.
Євген Кошовий, актор студії «Квартал 95»
Виховує двох доньок
Коли ми разом, намагаємося сходити в кіно на мультики або дитячий фільм. Можемо піти на батут. Втім, нещодавно ми купили невеличкий батут, тому тепер можна пострибати і вдома.
Пам’ятаю, одного разу залишився вдома сам зі старшою донькою. Варі тоді було близько трьох років. Поки я сидів за комп’ютером, Варвара грала у себе в кімнаті. І в один момент вона вирішила, що буду дуже красиво, якщо розмалювати усе обличчя фломастерами. Я був просто в шоці коли побачив її. Що ми тільки не робили, аби все змити. Мама, слава Богу, цього не побачила – до її приїзду ми встигли відмитися. (Сміється.)
У вільний час читаємо з доньками. Намагаємося з дружиною привити цю культуру з дитинства. Варя уже сама читає. Поганенько, але читає. А Серафімі доки читаємо самі. От нещодавно бабуся привезла їй книжку про Колобка.
Василь Вірастюк, український ломус, володар титулів «Найсильніша людина України» (2000, 2001, 2002, 2003, 2005) та «Найсильніша людина світу» (2004)
Виховує трьох синів
Я намагаюсь більше часу проводити з дітьми, підлаштовую свій робочий графік під дні народження рідних.
Дуже часто читаємо з синами, переважно енциклопедії. Коли читаю, намагаюсь змінювати голоси головних героїв, щоб їм було цікавіше. Запитую нещодавно друга: «Ти коли читав останній раз своєму малому?» «А навіщо? — він мене запитує. — Є ж телевізор». І в цьому проблема, адже він вже втратив контакт з дитиною. Так не повинно бути.
Для мене важливо навчити синів культурі поведінки і спілкування, щоб були чемними, завжди казали «дякую», «добрий день», на противагу більшості сучасних дітей.
Детальніше про подію можна дізнатися за посиланням.
