Мовознавчі баляндраси в ELLE. Яка різниця між доходом і прибутком

Колонка письменника, кандидата філологічних наук, доцента і завідувача кафедри журналістики В`ячеслава Васильченка

Сьогодні нас трохи занесе до економічної сфери. Ні, ми не будемо претендувати на лаври доктора економічних наук, професора (хоча він любив у цьому слові дві літери ф [називається «еф», а не «фе»]), дійсного члена Академії економічних наук України, колишнього члена Президії Національної академії наук України – Томущопослідовного. Для молодих читачів екскурснемо: цей комплекс слів — один з варіантів рекламно-агітаційних слоганів президентських виборів двадцятилітньої давнини, який став медійним мемом. Щоправда, він і нині не втрачає актуальності в ЗМІ:

2010 рік — «Янукович відпочиватиме у Криму. Тому що послідовний»;
2018  — «Ефект Трампа: слон у крамниці посуду або «тому що послідовний»;
2023  — «Тому, що послідовний наполегливо здає Україну з першого дня приходу до влади»;
2024  — «Тому що послідовний путріот-ноціоналізд, а не оте що ви там собі напридумували».

Отож, на докторство в економічній галузі не претендуємо. Однак хочемо трохи поговорити про деякі слова, пов՚язані з економікою, із використанням яких нерідко буває плутанина. І одразу запитаю: ви хочете мати великі доходи чи прибутки? Передбачаю відповідь: та по цимбалах, аби вони були великі. Тут я з вами цілком згоден, проте доведеться вас розчарувати. Річ у тому, що все ж таки цимбали («Старовинний музичний інструмент, що складається з дерев`яного корпусу трапецієподібної форми і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками») доведеться лишити в стані спокою, бо різниця є.

Слово дохі́д раніше кваліфікували як застаріле і визначали його як «те саме, що дохо́д» («Гроші або матеріальні цінності, одержувані в результаті якої-небудь діяльності»). Нині ж слово дохі́д повністю витіснило бизькозвучний варіант. Однак краще мати великі прибутки, бо прибу́ток — «1. Сума, яка складає різницю між доходом і витратами. 2. Доход, одержуваний від якого-небудь роду діяльності, справи і т. ін. 3. Приріст, збільшення чого-небудь». У переносному значенні (в розмовному мовленні) цим словом позначали будь-яку вигоду, користь.

Цікаво, що слово ко́ри́сть має подвійний наголос (відповідно правильним буде виділяти голосом або перший, або другий склад). За ним закріплено два значення: перше — це «Добрі наслідки для кого-, чого-небудь; протилежне шкода». У контексті цього значення можна згадати фразеологізм іти (піти) на користь кому, чому — «позитивно діяти, впливати на кого-, що-небудь, давати добрі наслідки».

Ще одне значення — «Матеріальна вигода для кого-небудь; прибуток». Тут фразеологізмів більше: 1) витягати (витягти, витягнути) користь з кого, чого — «домагатися вигоди, прибутку»; 2) говорити на користь кого, чого — «бути доказом позитивних ознак, правоти кого-, чого-небудь»; 3) на користь чию, кого, кому: а) (також чого, чому) «з добрими наслідками для кого-, чого-небудь»; б) «заради прибутку, чиєї-небудь матеріальної вигоди».

Спільнокореневий «родич» теж має подвійний наголос: ко́ри́сний. Першим значенням його є «Який дає, приносить добрі наслідки». Із цим значенням згаданий прикметник чудово «почувається» в знайомій усім терміносполуці корисні копалини — «природні мінеральні утворення неорганічного та органічного походження (руда, вугілля, нафта тощо), які видобувають із надр землі й використовують у народному господарстві».

Друге значення — «Який дає, приносить кому-небудь матеріальну вигоду, прибутки». Третє (спеціальне) — «Який становить ту частину цілого, що використовується за певним призначенням». І тут теж на думку одразу спадає терміносполука коефіцієнт корисної дії — «відношення кількості корисної роботи, виконаної яким-небудь механізмом, до кількості витраченої ним енергії». Звичніше це звучить — скорочено — як ККД [какаде́] (зважте: не КПД).

Не забуваймо також і про інший споріднений прикметник — кори́сливий (1. Який прагне до власної вигоди, наживи. 2. Який ґрунтується на користі (у 2 знач.); який робиться заради власної вигоди».

Не можемо не згадати синонім до прибуткубариш — «Прибуток від торгівлі або перепродажу». Припускають, що його запозичили з татарської мови. Походить воно від дієслова bar («рухатися, йти»). У сучасних тюркських мовах baryš має значення: турецька — «мир, згода», казахська і киргизька — «ходити разом; говорити разом». Ой… щось ми далеко відійшли. Терміново повертаємося. Отже: 1) дохід — «це всі грошові кошти, отримані за певний період»; 2) прибуток — «різниця між доходами і витратами; взагалі користь».

До речі, фахівці рекомендують не вживати термін дохід, коли йдеться про будь-який прибуток (або й користь узагалі). А фахівців треба слухати, бо на те вони й спеціалісти. Ну, чи навпаки.


Реклама

Популярні матеріали

10 фільмів, які варто передивитися цієї осені


Благодійні ініціативи до місяця обізнаності про рак молочної...


Поза трендами: самобутні прикраси в техніці Мокуме ґане від...


Читайте також
Популярні матеріали