Вдумливий читач (а інших у мене не буває) помітив, що із заголовком «щось не так». Але якщо прибився й не-вдумливий, нехай залишається, бо зараз буду показувати, який я розумний. Жартую. Просто знаю, як використовувати мову більше, ніж «пересічний» громадянин. Тому й удаю із себе вчителя (хоча насправді в мене є такий диплом, але ми про це нікому не скажемо). І, надувши щоки, повчаю всіх, кого впіймаю: в університетській аудиторії, інтернет-виданні чи на ютуб-каналі. Тепер ось спіймав вас. Будемо «навчатись мови золотої» (А. Малишко).
А тепер про заголовок. Він провокативний. Чому? Бо я провокатор. Ну, щоб затягнути вас до цієї нашої цікавої розмови. Або НЕ-цікавої. Та все ж. Чи доводилося вам чувати про «немудру притчу»? Думаю, не помилюся, якщо не чекатиму відповіді та скажу, що ні. Бо притча — «оповідний літературний твір алегорично-повчального характеру, змістом близький до байки». Порівняймо її з байкою, яка є «невеликим віршованим або, рідше, прозовим повчальним твором алегоричного змісту». Літературні твори обох цих жанрів повчають через алегорію, тобто через «утілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі». Слово ж повчати має значення «вчити кого-небудь чогось, даючи поради, напучення, пояснюючи, показуючи; напучувати, наставляти». Написав оце і злякався: чи не заплутав часом читача? Бо хотів думку пустити так, щоб показати, що «мудра притча» — це те ж саме, що й «мокра вода», адже в обох словосполученнях прикметники зайві, оскільки іменники «притча» і «вода» («прозора, безбарвна рідина, що становить собою найпростішу хімічну сполуку водню з киснем») складники «мудрий» і «мокрий» мають у своєму значенні. Проілюструю «від супротивного»: як немає сухої чи твердої води, так і немає дурної, нерозумної притчі, як кажуть розумні люди, «апріорі».
Нащо я цього стільки наплів? Щоб показати, якою нелогічною може бути безграмотність. «Секта свідків безкоштовних подарунків» підтвердить мої слова. Впізнали родича згаданих уже «зайвослівних» словосполучень? Правильно — «безкоштовні подарунки»: подарувати — «дати, віддати що-небудь комусь назовсім, безплатно», сиріч — безкоштовно, а подарунок — іменниковий «син» цього дієслова. Безкоштовний же — це той, «який не потребує коштів, оплати; безплатний». Помітили? Я не написав «згаданий вище», бо знаю, що таке логіка: те, про що вже згадали, у тексті може розташовуватися тільки вище. Те ж саме і зі словосполученням «вільна вакансія», «біла блондинка», «молода дівчина», «старий дід», «долоні рук», «на сьогоднішній день», «у травні-місяці», «спуститися вниз», «звести очі вгору», «взаємне співробітництво», «продовжити далі», «протизаконний злочин», «незначні дрібниці», «жіночий бюстгальтер» (не доведи, Господи, побачити чоловічий, свят, свят, свят), «майстер своєї справи» (нібито можна бути майстром чужої справи), «розлучилася зі своїм чоловіком» (а можна це зробити з чужим?), «моя власна думка», «особисто я вважаю». Такі мовні конструкції називають зайвослів՚ям (синонім — плеоназм). В усіх наведених сполуках по одному слову можна викинути, і значення залишиться незмінним.
До речі, як бонус, іще про логіку в мовленні: якось натрапив на таке речення: «Ще вагітною вона хотіла зробити аборт». Апофеоз, бурхливі овації, почала опускатися завіса, гаснуть канделябри. До речі, овації — це бурхливі оплески (ну, тепер ви розумієте, про що я).
Паралельно із зайвослів՚ям непогано почувається й тавтологія: «На своїй сторінці у фейсбуці Ірина Геращенко написала допис». Тавтологічними є випадки вживання в одному контексті тих самих чи спільнокореневих слів: «отруїли отрутою» (правильно: отруїти), «забезпечувати безпеку» (гарантувати безпеку, зробити безпечним, убезпечити), «заплатити за квартплату» (заплатити за квартиру; здійснити / внести квартплату), «оплата всіх видів платежів» (здійснення / проведення / внесення всіх видів платежів), «внести внесок» (зробити внесок), «міський голова міста» (міський голова), «користь від використання приладів» (вигода від використання).
Однак заради справедливості: у низці словосполучень уникнути тавтології неможливо: розмовна мова, чорне чорнило, загадати загадку, словник іншомовних слів, закрити кришкою, зупинитися на зупинці, бригадир першої бригади, вимити мийку.
Гадаю, мої поради стануть вам у пригоді, а не в нагоді, бо нагода — «зручні для здійснення чого-небудь обставини, підхожий для чого-небудь момент», а пригода (у цьому контексті) — «небажана, неприємна або небезпечна для когось подія». То в якій ситуації потрібна допомога? Отож. А ось про що ми читаємо в казках:
• Будь добрий, одв՚яжи мене від сього куща. Я тобі буду колись у пригоді. (Андрій Калин)
• Слухай, Кириле, — каже чорт, знявши шапку і вклонившись, — поможи мені у моїм ділі, а я тобі у великій пригоді стану. (Олекса Стороженко)
Тобто: допоможи мені, а коли тобі треба буде, то і я тобі допоможу.
Ось так усе просто, «малятка, любі хлопчики й дівчатка» (Дід Панас).
Більше на цю тему тут:
