The Naked Room анонсували перевідкриття галереї в Києві персональною виставкою Катерини Лисовенко. Після року «експортної» роботи в країнах Європи The Naked Room повертається із власною програмою. Простір на Рейтарській завжди був місцем зустрічі — галереї з книгарнею та кафе, мистецтва з глядачем, художника з колекціонером, й усіх один з одним. Повномасштабне вторгнення перервало програму, заплановану на 2022 рік, та розкидало засновників, художників і містян світом. Тоді всі потребували інших ролей та практик — волонтерства, культурної дипломатії, служби на фронті. Та після року роботи за межами країни команда як ніколи розуміє важливість і цінність наших художників, власних голих стін та київського ком’юніті. Тому галерея нарешті повертається.
З нагоди відкриття The Naked Room запрошує Катерину Лисовенко повністю зайняти простір, а гостей — зануритися у її світ. До повномасштабного вторгнення Катерина послідовно працювала з традицією монументального живопису як засобу спротиву та збереження пам’яті. Її практику можна порівняти зі скринькою, призначеною для зберігання спогадів. Пам`ять та утопічний акт переродження видаються фундаментальними для творчої філософії художниці. Її роботи є символічним прихистком для людей, місць та ідей, що потребують захисту від зла, руйнування чи забуття:
«В The Naked Room я хочу створити кімнату — це повинна бути прозора, дуже незатишна кімната, яка ніби розчиняється на очах, кімната НЕ для людини. Нас усіх поєднує зараз нестабільність того, що можна назвати домом, невлаштованість життєвих умов, невідоме майбутнє наших домівок і нас самих. Війна робить і міста, і нас самих голими й прозорими. Це той спільний досвід, про який я даю собі як художниці право говорити», — каже Катерина Лисовенко.
Катерина Лисовенко, Сімейний портрет, 2023, олія на полотні, 40х60 см
Лисовенко часто звертається у своїй практиці до пропаганди як інструменту: її роботи 2020–21 років супроводжувалися девізом «Пропаганда світу моєї мрії». У них Катерина поєднала міфологічну та релігійну іконографію з ідеєю постквірного способу життя. Її робити населяють люди різних гендерів, не-люди та природа як окремий суб’єкт. З повномасштабним російським вторгненням в Україну саме це співжиття опинилося під ударом, залишаючи позаду непридатний для існування світ. З лютого 2022 року роботи Катерини коментують звірства війни, трансгресуючи засоби пропаганди.
Катерина Лисовенко, Жінка та смерть, 2022, акрил на полотні, 180х110 см
«Не випадково ми починаємо з персональної виставки Катерини Лисовенко. Саме її твори останнього року стали для нас візуальними свідоцтвами розпачу, руйнувань і воєнних злочинів та водночас спротиву, сили й витримки — всього того, що описує боротьбу українців із російським вторгненням. Виставка із назвою «Гола кімната» рано чи пізно мала з’явитися у програмі The Naked Room. Однак, саме ця назва (за всієї формальної подібності до назви галереї) має геть протилежні конотації. The Naked Room задумувалася нами у далекому 2018 році як простір із необробленими (буквально «голими») стінами, які кидають виклик формату класичної галерейної виставки та провокують на експеримент. «Гола кімната» Катерини Лисовенко натомість відсилає до «голого життя», яким вже понад рік живуть усі без винятку українці», — коментують Марія Ланько та Лізавета Герман.
Де: The Naked Room (вулиця Рейтарська, 21)
Коли: 19 квітня — 28 травня
Вхід вільний
