«Цілую — всіх Вас. Тебе — насамперед»: уривки з листів Василя Стуса до дружини

З нагоди дня народження письменника

Василь Стус — письменник, перекладач, дисидент, представник Української Гельсінської групи та борець за незалежність України. 

Разом з Іваном Дзюбою та В’ячеславом Чорноволом він брав участь в акції протесту під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна». Василь Стус критикував порушення людських прав і арешти колег у відкритих листах до Компартії, Спілки Письменників та Верховної Ради. На похороні Алли Горської письменник, знаючи про присутність агентів КДБ, сказав, що вбивство художниці замовила влада. 

Василя Стуса двічі арештували, визнавали особливо небезпечним рецидивістом та звинувачували в «антирадянській агітації й пропаганді». Уперше він відбував покарання у мордовських таборах, вдруге — в таборі в Кучино, де йому заборонили бачитися з родиною.  

Попри жорстокі умови ув’язнення Василь Стус писав вірші, перекладав поезію та надсилав листи сім’ї — зокрема, дружині Валентині. У них він хвилювався про сина, передавав вітання друзям та рідним, а ще — зізнавався, як сильно скучив за всіма. 

З нагоди дня народження Василя Стуса ділимося уривками з листів письменника до дружини. 

До дружини 14.06.1972.

Вальочку, ластівочко!

Вітаю Тебе з днем  народження. Тебе, маму, Дмитричка я бачу мало не щодня. І всіх люблю. Люба моя, приготував Тобі подарунки — недорогі, але від щирого серця: майже 200 віршів і майже 100 перекладів.

Бажаю здоров’я і щастя, скільки Бог дає, скільки дозволено.

Не муч мене дорогими передачами. Не треба витрачатися на них.

Цілую — всіх Вас. Тебе — насамперед.

Шануйся, ластівочко, і бережи ластовенятка нашого коханого.

Я ще приб’юсь до Тебе — з віршами і з усім гамузом.

Василь

Дмитричку, жди татка.

Лист до дружини від 22.05.1973 р.

Валю, не журися мною. Я можу повторити й сьогодні — що, насамперед, живу тільки Вами — тим, що в мене є Ви — наші з Тобою батьки (в мене їх четверо і в Тебе їх четверо), що в мене є Син і є Ти, моя найсолодша, моя найчистіша, моя найславніша Кохана, Богородиця, лебединя. Заради Вас я зробив би все — Ви для мене — вся моя радість, а тому Ваші прохання я приймаю без розмов. Валю, я живу тільки нашим Сином, а тому і терплю це все, хоч і терпець — коло самого краю вже. І не раз я думав — досить уже! Але схаменешся, згадавши його, дорогу мою крихітку. Який він славний — на тому фото, в задумі, в лузі. Дякую Тобі за обидва знімки.

Лист до дружини від 1.06.1975 р.

Дорога моя Валю,

вітаю з Днем народження. Хочу бачити тебе ще кращою, ще вродливішою, ще терпеливішою до всіх життьових негод, які залишають твоє чоло світлим і світлим. Пізнавши катарсис розлуки, я вже чую тебе як богиню, що не знає жодних земних клопотів. Отож чи можна дивуватися з твоїх коротких листів?

Чого тобі побажати? Бути богинею. Богинею Берегинею (та що береже, але при березі).

Бувай здорова, люба моя! Цілую.

Твій Василь

1978 рік

Дорога моя Вальочку!

Перше — дуже дякую Тобі за листа від 18.3. Він був мені потрібен давно. І, може, трохи я заждався — його. Май на увазі. Тобто: пиши частіше, бодай і порожні листи. Хочу знати, що Ти десь там є і згадуєш за мене, люба моя. Боюся, що Ти зле ся чуєш, називаючи це «не в формі». Тримайся. Бережи себе, бо Ти — моя власність і, може, найдорожча.

Лист до дружини й сина, грудень 1981 р.

Питаєш про мої прогулянки. Скажу — ходжу рідко, бо й ноги за годину стомлюються, та й часу шкода. То я зрідка — аби пам’ятати, як пахне морозне повітря — вибираюся. Сиджу читаю, більше коло французької мови, докучають газети — грабіжники часу. А живу я вночі, коли сплю — і ще сняться вільні сни (часто увижається мені Іван Олексійович /Світличний/ — і все тривожно), отоді, при багатті тих снів — уся моя радість. Дмитро теж сниться — але все малим, до 5-річним. Ну, а Ти, Вальочку, — завжди гарною і завжди ласкавкою — ясочкою увижаєшся. Отак і відбуваються наші земні побачення….

...Ну, от, кохана: чи маю я право вітати Тебе з нашим родинним ювілеєм? Коли можу — то вітаю, ясочко. Вітаю з тугою в очах і цілуючи крайку Твоєї сукні — так, як подумки (на жаль, подумки лише!) робив те, повертаючись із матроського селища…. 

...І ще: бажаю Вам, рідні мої, любі мої, добрих новорічних свят, доброго Різдва — тихої теплої свічки при святій вечері — я Вас згадуватиму, коли Ви надвечір зберетеся при куті.


Реклама

Популярні матеріали

Шукайте свіжий випуск ELLE Decoration


10 трендових манікюрів для коротких нігтів на весну 2024 року...


Стилістка Марина Мартинів запустила платформу FÉMATCH для пошуку...


Читайте також
Популярні матеріали