Сьогодні актору Майклу Фассбендеру виповнюється 47 років. Він почав свою карʼєру на театральній сцені понад 20 років тому, проте й сформував фільмографію зі стрічок відомих режисерів ― зокрема, Девіда Фінчера та Рідлі Скотта.
Актор також виконав головну роль у «Соромі» ― картині Стіва Макквіна, яка 11 квітня повертається на екрани українських кінотеатрів. Майкл Фассбендер зіграв Брендона — сексуально залежного мешканця Нью-Йорка, частого гостя порносайтів, постійного клієнта одразу кількох секс-працівниць і водночас людину, перед чарівністю якої не в змозі встояти жодна дівчина. Проте внутрішній світ головного героя детонував після того, як у його розкішних апартаментах несподівано оселилася рідна сестра.
Ми розповідаємо, як Майкл Фассбендер наважився на таку роль.
За два роки до ролі в «Соромі» актор грав у стрічці «Акваріум». Його персонаж Конор був залицяльником матері головної героїні. І «Акваріум», де головний герой спокусив дочку-підлітка своєї дівчини, і «Сором» викликали суперечливі почуття у глядачів, яких приваблював Фассбендер і водночас викликав у них відчуття відрази.
«Щодо Брендона — з усіх боків я знав, що він повинен бути потворним у певних сценах. Це те, що стосується залежних — вони стають дуже вправними в діях і пристосовуються до будь-якого сценарію, в якому опинилися. Я мав себе відчувати саме так», — поділився актор в інтерв`ю для The Washington Post.
Стів Макквін обрав Майкла Фассбендера на головну роль не випадково.
«Я зняв цей фільм, тому що в нашій культурі склалася ситуація, про яку не говорили. І я хотів поговорити про це. Я міг уявити собі інших акторів на цю роль, але чекав би роками, щоб зробити це з Фассбендером. Майкл може відображати нас. Ми бачимо себе в ньому. Він є тим, ким ми є. Ми кладемо своє обличчя на його обличчя. Він — дзеркало», — розповів режисер.
Проте для виконавця головної ролі це точно був один з найскладніших досвідів. Ще з театру він навчився, що має вживатися в роль та існувати в кадрі як свій персонаж.
Коли Фассбендер був підлітком, він дозволяв всьому його хвилювати: «Я був трохи нервовим. Я міг просто сидіти і хвилюватися. Про будь-що. СНІД? Ядерна війна? Хтось від мене завагітніє? Провал іспитів? Абсолютно. І прищі. У мене було багато прищів. А потім я сидів і казав: “Я ні про що не хвилююся — про що мені хвилюватися?”».
Але цього не можна було дозволити у «Соромі»: «Я не переживаю про речі, які не можу контролювати. Я не витрачаю багато часу, щоб оглядатися назад, бо вважаю, що це безглуздо. Можливо, є помилки, але в основному це лише досвід. Речі, які гризуть вас, які ви не можете змінити, — безглузді. Якщо ви не будете обережні, ви можете почати майже насолоджуватися цим мученицьким життям і ненавистю до самого себе. Речі можуть стати шаблонами, які стають зручними, тому що стають звичними», — сказав актор в інтерв’ю The Guardian.
Такі думки відповідають персонажу Майкла Фассбендера — чоловікові, який взагалі не думає про наслідки. І йому, і Макквіну потрібна була певна легкість, а також дух імпровізації в «Соромі». Вони іноді зависали в хитромудрих клубах, часто до пізньої ночі, щоб відчувати життя, а не вигадувати його на камеру. Фільм коштував всього кілька мільйонів доларів і був знятий за 25 днів.
Частину кінострічки також створювали на ходу. Коли Ніколь Бехарі, яка грає любовну пристрасть Брендона, прибула на знімальний майданчик для знімань сцени свого першого побачення, то виявила, що репліки, які вона вивчала, безглузді. Макквін хотів незручності, яка виникає через незнання сценарію для всіх акторів та акторок, — схоже відчуття з’являється і на будь-якому першому побаченні.
«На великому знімальному майданчику залучено багато людей, тому існує багато думок», — казав Фассбендер. — Ви робите фільм, який коштує 150 мільйонів доларів, і у вас є 150 мільйонів варіантів».
Критики зазначали, що «Майкл Фассбендер виконує сміливу та блискуче захопливу роль секс-залежного». «Сором» вони назвали тривожним фільмом, який проникає в нашу свідомість і під шкіру, коли ми намагаємося зрозуміти його героїв».
Уже впродовж 13 років стрічка тримає високий рейтинг. На IMDb він складає 7,2 з 10, на Rotten Tomatoes — 79% із відзнакою «Сертифікована свіжість», яка присуджується фільмам із найкращими рецензіями. Оцінка кінострічки на Metacritic — 72 зі 100.
Авторка: Єлизавета Сушко
