Як це — бути таким, як і всі, але приховувати особисте від найближчих? Як це — не приймати себе або боятися бути неприйнятим? Як це — жити в очікуванні небезпеки та булінгу? Кожна людина має свій досвід — як позитивний, так і травматичний. У місяць прайду ми поговорили з психотерапевткою онлайн-платформи Hedepy Таїсією Нарожною про особливості роботи з ЛГБТК-клієнтами. Чому всі люди однакові й чому кожен потребує особливої підтримки та хоче бути прийнятим, розповідаємо в матеріалі.
Яким має бути терапевт для роботи з ЛГБТК-людиною
Психотерапевт має мати розвинену емпатію — здатність поставити себе на місце клієнта та відчути його емоції. Має бути добрим слухачем, дотримуватися етичного кодексу. Але є ще багато важливих речей. Психотерапевт має бути аутентичним — реалістичним в сприйнятті себе та інших, відкрито виражати свої думки та емоції й бути безоцінковим. Це — необхідний фундамент, на якому базуються інші професійні навички та без якого неможливо уявити здорову та безпечну комунікацію психотерапевта з клієнтом. Оскільки коли психотерапевт, наприклад, втрачає свою здатність безоцінкового сприйняття, це прямо впливає на клієнта.
Важливо розуміти, що психотерапевт не є людиною, яка дає поради, вчить, як треба жити, та критикує ваші дії — це червоні прапорці, на які варто звертати увагу, коли ви приходите на психотерапію. Психотерапевт і клієнт є рівними учасниками процесу терапії, і, якщо під час комунікації присутнє відчуття небезпеки чи дискомфорту, про це обов’язково треба говорити.
Варто усвідомлювати, що в комунікації з психотерапевтом комфортно та безпечно почувати себе має кожен клієнт. І кожен клієнт має отримувати рівну порцію розуміння, прийняття та підтримки, адже всі люди рівні. Додатковим плюсом для спеціаліста, який працює з ЛГБТК-клієнтами, є наявність компетенцій в роботі з сексуальністю, ідентичністю та трансформаціями. Психотерапевт обов’язково має володіти знаннями про різні форми гендерної ідентичності та сексуальної орієнтації, мати культурну чутливість до соціальних контекстів, в яких живуть ЛГБТК-люди. Розуміти виклики, з якими вони стикаються, та наслідки стигматизації, яка, на жаль, все ще існує в Україні.
Однією з основних складностей, з якими стикається ЛГБТК-людина, є нетолерантність суспільства. Нетолерантність — це ворожість або неприйняття та дискримінація стосовно інших людей. Наприклад, установки, стереотипи та поведінка, які ведуть до відмови визнавати, приймати та поважати права, свободу та гідність іншого.
Психотерапевт обов’язково має бути толерантним, має поважати, приймати та розуміти інших. Проте кожен психотерапевт має право обирати клієнта, який йому більше імпонує, так само як і клієнт — психотерапевта.
Як ЛГБТК-клієнту знайти свого психотерапевта
Існує декілька способів знайти свого психотерапевта. На етапі пошуку можна напряму розпочати спілкування зі спеціалістом, який вас зацікавив, і прямо уточнити, чи працює психотерапевт з ЛГБТК-клієнтами. Однак це може бути складно зробити через страх одразу відкритися людині. Може бути присутня тривога, що вас не приймуть. Щоб відчувати себе безпечно, перед тим як написати чи подзвонити цікавому вам спеціалісту, подивіться на його активність в соціальних мережах — що людина говорить про ЛГБТК-спільноту, як відгукується, як реагує на якісь гарячі теми.
Шукаючи психотерапевта, який працює з ЛГБТК-клієнтами, варто звертати увагу на наявність компетенцій в роботі з сексуальністю, дивитися на сертифікати з різноманітних курсів, присвячених роботі з ЛГБТК-людьми. На жаль, подібних курсів доволі мало, а в Україні подібних можливостей ще менше, тому також варто звертати увагу на психотерапевтів, які відкрито говорять на тему ЛГБТК, і прислуховуватися до своїх відчуттів на слова та думки спеціаліста. Якщо видно, що психотерапевт розуміється на цій темі, до нього сміливо можна йти.
Одне маленьке попередження: не завжди стається так, що перший психотерапевт є «тим самим». Це нормально — пробувати роботу з різними психотерапевтами, поки не знайдете «свого» спеціаліста.
Безпосередньо сам на сам з психотерапевтом ЛГБТК-клієнт, як і будь-який інший клієнт, має відчувати себе безпечно. Клієнт має відчувати повагу, безумовне прийняття його думок, емоцій, досвіду та переживань. Важливо, щоб клієнт відчував себе прийнятим і мав свободу у висловлюваннях, без страху відвернення або осуду. Також у клієнта має бути впевненість, що все, що відбувається на сеансі з психотерапевтом, є конфіденційним і приватність клієнта не порушується.
Особливості роботи з ЛГБТК-клієнтами
Найчастіше ЛГБТК-клієнти приходять з проблемами стигматизації та неприйняттям суспільства. Тому надважливо допомогти людині пізнати та зберегти свою унікальність, розкрити свій потенціал. Працювати з ідентичністю, розумінням власних потреб та цінностей. Психотерапевт має допомогти людині зміцнювати соціальну мережу — знаходити підтримку в близьких, друзях та спільноті; навчити будувати відносини, говорити та проявляти себе у комфортних умовах. Психотерапевт має розуміти, в якому соціальному та культурному контексті живе людина, щоб планувати роботу з клієнтом.
З боку психотерапевта клієнт завжди має відчувати відкритість та щирість, він має бути з клієнтом тут і зараз. Адже якщо клієнт ділиться своїми думками, а в цей момент психотерапевт думає про те, що їстиме на вечерю, то це вже не є діалогом.
Взагалі, робота психотерапевта — це постійна робота над собою. Адже тільки коли психотерапевт сам вміє бути собою разом з іншими, він може навчити цього своїх клієнтів. Психотерапевт має працювати над тим, щоб бути максимально зосередженим при комунікації з клієнтом. Повага та прийняття клієнта, безумовно, є непорушною базою для здорової комунікації під час психотерапії.
Як вибудовувати толерантність до ЛГБТК у суспільстві
Щоб рівень толерантності зростав, стигматизовані теми мають більше проявлятися у суспільстві у різних форматах — від культурно-освітніх заходів та ініціатив до відкритої комунікації ЛГБТК-людей між собою та будь з ким. Зараз, на жаль, настільки відкрита комунікація не є такою поширеною, проте все одно Україна рухається у правильному напрямі.
Найлегше просто говорити про це, обговорювати тему ЛГБТК зі своїми друзями та рідними, нормалізувати дискусії у суспільстві. Починати треба з себе, дізнаватися більше про життя ЛГБТК-спільноти, відвідувати освітні заходи, якщо це вас цікавить. Якщо є сили, то боротися за створення законодавства та політики інклюзивності — законів, які б запобігали дискримінації. Говорити про це в школі — налагодити систему сексуальної освіти для дітей та вибудовувати відкритість до обговорювання та дискусії. Я вірю в те, що якщо кожна людина зробить маленький крок, то разом усі ми зможемо створити безпечний світ, де кожна людина буде почувати себе гідною та вільною.
