Напередодні Дня матері «Фонд Маша» разом із психологинею та арттерапевткою Центру «Незламна» Оленою Катеринич підготував збірку кінострічок про мам та материнство. Ці фільми про те, як іноді непросто виховувати дітей, про безмежну віру і любов, про жертовність. А також — про помилки й можливість їх виправити.
«Мачуха»
Про що кіно?
Адвокат Люк Гаррісон розлучається зі своєю дружиною Джекі й забирає з собою двох дітей — 12-річну дівчинку і 7-річного хлопчика. Нова обраниця чоловіка Ізабель Келлі готова стати турботливою мачухою. Однак дітям цілком достатньо їхньої справжньої матері, а сама Джекі аж ніяк не має наміру налагоджувати дружні стосунки з новою жінкою свого колишнього. Але ситуація різко змінюється, коли Джекі дізнається, що смертельно хвора.
Коментар психологині:
«Це драматичний, глибокий фільм про материнську ніжність і мудрість. Мама завжди залишається людиною, яка думає про дітей, їхній спокій, біль, щастя та майбутнє. І навіть помираючи, вона турбується, як не скривдити дітей, дати їм підтримку й любити крізь час. Сумний, але дуже глибокий фільм».
«Таллі»
Про що кіно?
У центрі сюжету — сорокарічна мати трьох дітей Марло. У неї не вистачає часу на себе та стосунки з чоловіком. Брат радить їй найняти няню. Так у житті героїні з’являється дівчина Таллі, а з нею й великі зміни.
Коментар психологині:
«Фільм про багатодітну маму: втомлену, виснажену, іноді роздратовану, сумну та апатичну. Жінка дуже потребує допомоги, просто ще одну пару рук і очей, щоб мати можливість трохи перепочити. Цей фільм буде корисним для мам, які попри відсутність сил, хворобу, слабкість все одно приберуть, пошиють, владнають, все встигнуть… Але важливо розуміти: іноді наша сила — в нашій слабкості, тому треба вміти приймати допомогу, щоб не стало занадто пізно».
«Син»
Про що кіно?
У фільмі йдеться про 17-річного підлітка Ніколаса, який бореться з депресією через розлучення батьків. Його тато Пітер намагається допомогти йому, але сам переживає труднощі в стосунках із новою дружиною та її сином. Стрічка досліджує теми сімейних відносин, психічного здоров`я та впливу розлучення на дітей.
Коментар психологині:
«Важка драма про підлітка. Цей фільм розповідає про велику потребу дитини в родині, яка дає безпеку, турботу і впевненість у завтрашньому дні. Підлітки — особливо чутливі люди. Хоч вони вже майже дорослі, але ще діти. І їм потрібні постійна підтримка, любов, спокій і впевненість, що про них не забули».
«Мій янгол-охоронець»
Про що кіно?
11-річна дівчинка вирішила судитися зі своїми батьками. Причиною цього стала новина про те, що вона народилася в результаті штучного запліднення, аби допомогти збільшити тривалість життя сестрі, яка страждає від раку крові. Фільм заснований на однойменному романі Джоді Піколт.
Коментар психологині:
«У фільмі розповідається про материнську сліпу любов, бажання володіти, контролювати, керувати, приймати рішення за всіх. Де та межа між коханням і власними амбіціями? Яка дитина важливіша: слабка та хвора чи здорова та вперта? І чи однаково сильно ми любимо своїх дітей?»
«Прорив»
Про що кіно?
14-річний підліток Джон живе, як звичайний підліток. Та якось невинна розвага закінчується справжньою бідою: Джон провалюється під лід. Рятувальники встигають дістати хлопчика з крижаної води, але його стан безнадійний. Попри це мати Джона не втрачає віри на його порятунок.
Коментар психологині:
«Сила материнської любові робить дива! Як можна думати про те, щоб здатися, якщо йдеться про життя сина? Фільм про жіночу впертість, силу, віру в Бога і в себе. А ще про людей, які завжди поруч: добрих, чуйних, справжніх. Адже Бог розмовляє з нами через людей — треба вміти це помічати й цінувати. Кінострічка заснована на реальних подіях».
«Чотири хороші дні»
Про що кіно?
Моллі намагається впоратися з наркозалежністю за підтримки своєї матері Деб. Вони тривалий час не спілкувалися і тепер повинні разом пережити всі травми, які завдали одна одній.
Коментар психологині:
«Що може бути страшніше, ніж наркозалежна дитина? Доросла дитина, яка повільно помирає і не може припинити вживати наркотики. І щоразу, коли донька розуміє, що не може більше так жити, вона йде до матері. Обіцяє і бреше, плаче і краде речі, говорить про зміни, але нічого не міняє. Та ти не можеш любити цю дитину менше, бо тебе турбує її біль, бо ти відчуваєш свою провину й хочеш повернути онукам їхню маму. Але цього разу ти вирішила, що більше їй не віриш, що більше не можеш розчинитися в її проблемах, що більше не підпустиш її близько до себе. Вирішила? Зможеш? Яка ти мама?»
«Кімната»
Про що кіно?
Джой ще підліткою викрав маніяк і зачинив у тісній кімнаті. Відтоді все її життя проходило в чотирьох стінах. Там же вона народила сина Джека. Хлопчику виповнилося 5 років, і за цей час той жодного разу не залишав кімнату. Знання про навколишній світ він отримував з телевізора та розповідей матері. Та одного дня Джой разом із сином вдалося втекти.
Коментар психологині:
«Жінка може створити для своєї дитини абсолютно щасливий світ, навіть перебуваючи в полоні. Світ, у якому на першому місці завжди інтереси дитини. Або ж світ дитини може стати суцільним жахом навіть попри наявність усіх можливих ресурсів. Обирати лише нам».
