Жіноча емансипація у творах Івана Франка, романтична і неспокійна Одеса в романі Юрія Яновського чи те, як сприймає смерть працівник магазину ритуальних послуг в історіях Павла Паштета Белянського, — видавництво Vivat пропонує різноманітні сюжети в книжкових новинках січня.
Що краще обрати цього разу — видання українських класиків чи літературу сучасних авторів? Ми зібрали в добірці обидва варіанти.
«Космос, прийом», Марк Лівін
Зоряна складає сумні пісні на укулеле й зачитується книжкою про хлопця, який мандрує лісами. А інколи боляче б’ється ногою об кут, щоб вивільнити свої емоції й почуття. Зоря — м’яка, потайлива і трохи незграбна підлітка. Ніхто не знає, що вона відчуває насправді. Навіть Мама. Ровесники закохуються, курять травку, завойовують авторитет, а Зоря витрачає всі заощадження на пошук батька, про якого багато років поспіль затято мовчить уся родина. Дівчина вирушає на пошуки чоловіка, причетного до її появи на світ, — і опиняється на порозі дому батька, який вважає себе ветераном міжгалактичної війни…Це зворушлива історія про дорослішання, людські байдужість і небайдужість, дружбу, ментальне здоров’я та маленькі кроки назустріч людям, яких любиш.
«Я працюю на цвинтарі», Павло Паштет Белянський
Павло Паштет Белянський пише короткі, але проникливі історії про життя та смерть очима працівника ритуальних послуг. Павло написав книжку після кількох років роботи на кладовищі — він був співвласником контори з виготовлення пам’ятників. Замальовки про живих і мертвих, про неймовірне кохання й нестерпну дріб’язковість, про образи й прощення нікого не залишають байдужими. Філігранний стиль, щирість, реалістичність оповіді не відпускають читача аж до останньої сторінки. Збірку покладено в основу фільму «Я працюю на цвинтарі», сценарій до якого написав також Белянський. Зараз Павло «Паштет» воює в одній з бригад ЗСУ старшим стрільцем штурмової роти.
«Битва за життя: щоденник 2022 року», Анатолій Дністровий
Перед вами — щоденник-хроніка наближення, початку і розгортання великої війни. Битва за життя й свободу триває, Україна дає рішучу відсіч «русскому міру». Автор є спостерігачем та учасником низки описаних подій, зокрема як митець, аналітик, військовослужбовець. У книжці зафіксовані голоси військових, письменників, журналістів, політиків, науковців, жертв війни. Рішуча битва точиться і на фронті, і в інформаційному полі — із ворожими стереотипами, що прижилися в багатьох країнах світу під впливом російської пропаганди. Попереду ще багато днів боротьби, випробувань, болю. І все заради перемоги — права українців бути та впевнено рухатися до власного майбутнього. Щоденник обрамлюють графічні картини Анатолія Дністрового, частину із яких він створював під час блекауту при свічках взимку 2022–2023 років.
«Маніпулянтка», Іван Франко
«Жіночі» тексти чоловіка... Це взагалі можливо? Несподіваний і нехрестоматійний Франко переконливо доводить, що так. Сексуальне рабство, проституція і торгівля людьми, війна і посттравматичний синдром, теорія і практика брехні й техніка пікапу, криза традиційного подружжя і патріархальної моралі, кримінальні злочини й слідство, мобінг і суїцид — усе це круто змішано в міцному коктейлі його «профеміністичної» прози й драматургії. Та головне — усі ці твори об’єднують тема жіночої емансипації та наскрізний образ сильної, пристрасної, харизматичної жінки, яка змагається за власне щастя, свободу і незалежність. Навіть ціною життя.
«За ситуаціями», Ольга Кобилянська
Жінка та її «взаємини» зі світом — головна тема прози Ольги Кобилянської. Щасливо вийти заміж чи знехтувати особистим щастям заради мистецтва? Це та точка, у якій фокусуються пошуки в повісті «За ситуаціями» й новелі «Ідеї». Фатальний збіг обставин, містичні знаки й сеанси гіпнозу переплітаються з розмовами про народ і музику, вибір життєвого шляху і хаос жіночої душі, гроші та зраду в різних її варіантах. І ще — два чоловіки, між якими неможливо знайти рівновагу дівчині з химерним характером і екзотичним ім’ям Аглая-Феліцітас у світі, що вже відчуває на собі подих Першої світової війни.
«Майстер корабля», Юрій Яновський
Одеса, у яку прилітали тільки скажені шторми з моря. Українське кіно, свіже і сміливе, як юнга на високій щоглі. Молоді люди, які шукають себе і знаходять дружбу, кохання, вірність, мужність. Режисер, художник, балерина, матрос, одеські рибалки, портові дівчата, директор кінофабрики, власник шхуни. Тонка любовна інтрига, дух романтики та творчого неспокою, вино «Кров землі» і солоний запах моря — все це є в романі Юрія Яновського «Майстер корабля». А те, чого немає, є в нарисах Яновського і в ранньому варіанті роману. Вперше «Майстер корабля» виходить без цензури та з раніше не відомими фрагментами.
