Відеощоденник з війни для 4-річного сина, автобіографічна драма про дорослішання в 1990-х та подорож гастролями з фігурного катання — це історії, над якими останнім часом працювали сучасні українські режисерки.
Ми зібрали 10 фільмів кіномисткинь про повномасштабне російське вторгнення, підлітковий вік та різний досвід материнства.
«Назавжди-назавжди»
Режисерка: Анна Бурячкова
Головна героїня Тоня переходить зі школи в центрі міста до іншої — у спальному районі. Через це вона потрапляє в компанію відчайдушної молоді. Разом вони шукають пригод та неприємностей на околицях Києва кінця 1990-х років.
«Фрагменти льоду»
Режисерка: Марія Стоянова
Батько режисерки Марії Стоянової — фігурист українського ансамблю «Балет на льоду». Він гастролював за кордоном і знімав своє життя на камеру в часи перебудови. Для фільму Марія відкрила аматорський архів батька, щоб побачити західну утопію очима пізньорадянської людини та ініціювати з нею особистий діалог.
«Фрагменти льоду» — це подорож-дорослішання для суспільства, батька і дочки.
«Ти мене любиш?»
Режисерка: Тоня Ноябрьова
Головній героїні Кірі — 16 років, і вона дорослішає на тлі розпаду СРСР та розлучення батьків. Дівчина прощається з дитячими ілюзіями, відчайдушно шукає любов звідусіль та намагається знайти своє місце у світі. Для режисерки Тоні Ноябрьової це частково автобіографічний фільм.
«Медовий місяць»
Режисерка: Жанна Озірна
Тарас та Оля проводять медовий місяць у новій квартирі. Проте 24 лютого подружжя прокидається від вибухів за вікном. Головні герої опиняються в окупації — поки їм не вдається вчасно покинути місто, російські війська облаштовують штаб у їхньому будинку. Цей фільм — дослідження стосунків Тараса та Олі, їхніх страхів і шляху до справжнього розуміння одне одного.
«Мирні люди»
Режисерка: Оксана Карпович
Після початку повномасштабного вторгнення українські спецслужби регулярно перехоплювали та публікували приватні розмови російських окупантів з рідними та друзями. Це фільм-протиставлення загарбників, які втрачають глузд, мародерять, говорять про скоєні воєнні злочини, та українців, які продовжують чинити опір насиллю.
«Стрічка часу»
Режисерка: Катерина Горностай
Як працюють школи під час повномасштабного російського вторгнення? «Стрічка часу» — це історія про вчителів та учнів, які продовжують навчати та навчатися навіть на деокупованих та прифронтових територіях України. Фільм зібрав героїв із Харкова, Запоріжжя, Києва, Одеси, Миколаєва та інших міст.
«Земля блакитна, ніби апельсин»
Режисерка: Ірина Цілик
У «червоній зоні» Донбасу воєнні дії тривають уже шостий рік. Проте життя мешканців Красногорівки продовжується. 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Родина навчається, пізнає світ, грає на музичних інструментах та присвячує увесь вільний час своїм захопленням.
«Як там Катя?»
Режисерка: Крістіна Тинькевич
Лікарка швидкої допомоги Аня сама виховує 12-річну доньку Катю. Проте дівчинку збиває автомобіль, і цей трагічний випадок вихоплює головну героїню з круговерті одноманітних сірих днів. Адвокати водія пропонують чималі гроші, щоб справа не дійшла до суду. Для порятунку доньки Аня потребує дорогих ліків. Найлегший спосіб їх отримати та врятувати свою дитину — погодитися на пропозицію знахабнілого винуватця ДТП та взяти у нього гроші.
«Клондайк»
Режисерка: Марина Ер Горбач
Це історія про Ірину та Анатолія, які мешкають у селі Грабове на Донеччині й чекають на народження першої дитини. Проте родина опиняється в епіцентрі війни та авіакатастрофи — збиття росіянами Boeing 777. Вагітна Ірина відмовляється евакуюватися попри захоплення села озброєними угрупованнями.
«Мій любий Тео»
Режисерка: Аліса Коваленко
Після початку повномасштабної російсько-української війни режисерка Аліса Коваленко приєдналася до Української добровольчої армії. Своє перебування на передовій вона задокументувала у вигляді відеощоденника для 4-річного сина. Документальний фільм дебютує в березні в головному конкурсі фестивалю в Копенгагені (CPH:DOX).
