Сьогодні, 9 квітня, Крістен Стюарт виповнюється 34 роки. Акторка є номінанткою на «Оскар» і «Золотий глобус» за роль у фільмі «Спенсер: Таємниця принцеси Діани», а також першою американкою-лауреаткою французької премії «Сезар» (за роль у картині «Зільс-Марія»). Вона пройшла чималий кар’єрний шлях після прориву в «Сутінках». Проте не менш важливим є те, що Крістен Стюарт — одна з небагатьох відкритих квір-зірок Голлівуду, які надихають своєю сміливістю та чесністю.
Зовсім скоро, 18 квітня, в українських кінотеатрах вийде новий фільм із нею — «Любов, брехня та кровопролиття» від легендарної студії А24, знаної за стрічками «Зона інтересу», «Все завжди й водночас», «Сонцестояння». Кримінальний трилер може стати однією з останніх робіт Стюарт перед майбутньою паузою в акторській кар’єрі — нещодавно вона заявляла, що не хоче брати нові ролі, доки не спробує себе в режисурі.
За сюжетом нової картини героїня Стюарт — відлюдькувата менеджерка тренажерної зали, чиє життя перевертається з ніг на голову після знайомства з амбітною бодибілдеркою. Їхня пристрасть виливається в криваву пригоду, сповнену адреналіну та небезпеки.
Фільм вартий уваги не лише через напружений сюжет і акторську гру, але й через те, наскільки особистим він став для Крістен: «Коли я дивилася фільм, то подумала: "Дуже круто знову побачити себе такою". Я не виглядала так відтоді, як знялася в "Кімнаті страху"». Стрічка дозволила акторці зіграти не надто фемінну, бунтівну та недвозначно квірну героїню, з якою вона відчула глибокий зв`язок.
ELLE зібрав 10 цитат зіркової акторки про її амбіції, ставлення до роботи, прийняття себе і, звісно, «Сутінки».
Про віднайдення себе
«Коли я вчилася в шостому класі, мені говорили, що я схожа на хлопчика. Мені від цього було страшно, ніяково і прикро. Все змінилося, коли почалося статеве дозрівання і коли я відростила волосся. І от я стала однією з найсимпатичніших дівчат у школі. Озираючись назад, я пишаюся тим, що вже в дитинстві була особистістю й одягалася як хотіла».
«Я відчуваю, що повертаюся до того, ким була в 11 років. Потрібен досить тривалий період дорослішання, щоб повернутися до того, ким ти був у дитинстві».
«Раніше мені було ніяково через те, що я весь час плачу. Тепер я вважаю, що це дар відчувати речі».
.jpg)
Про папараці та публічну появу з партнерками
«Я вирішила з’являтися з партнерками на публіці, перед папараці. Не маю нічого проти таких фото. Як би я не хотіла себе захистити, ховатися не хочу. Коли ти зводиш навколо себе стіни, то потім не можеш нічого побачити за ними, ти ізолюєш себе, і це нечесно. Мені зараз однозначно комфортно. Все чудесним чином змінилося, і я пожинаю плоди».
Про кінематограф
«Голлівудська машина може бути плідною, але щоразу це ризикована авантюра, яка забирає у вас багато часу та енергії й може залишити вас ні з чим. Натомість незалежний кінематограф однаковий в усьому світі: для нього не потрібно будь-якої іншої причини, окрім імпульсу творити, і це чудово, і мені це подобається. Це чисто. Це не для того, щоб стати відомим чи багатим. Слава — це найгірше, що є у світі».
«Я, ймовірно, ніколи не знімусь у фільмі Marvel… насправді це звучить як довбаний нічний кошмар. Але, можливо, світ зміниться. Якби мене попросила знятися у фільмі Marvel Ґрета Ґервіґ, я б це зробила».
_(2).jpg)
Про роботу, творчі принципи та амбіції як режисерки
«Якщо в мене поганий день — не важливо, чи це щось екзистенційне, чи пов’язане з гормонами... Якщо я чимось незадоволена, то для мене радість піти на роботу в цей день. І це може бути що завгодно — від фільму до фотосесії для Chanel. Перебування серед людей, які мене надихають, стимулює. Я відчуваю, що в мене є мета. Я відчуваю себе сильною, впевненою і прекрасно почуваюся. Тому я люблю свою роботу».
«Я ніколи не зніматиму фільми, керовані насамперед сюжетом. Я хочу знімати фільми про почуття. Я хочу знімати фільми про недосяжні простори всередині твого тіла, які можна реалізувати лише візуально та через звук. Я хочу мати можливість виносити внутрішні почуття назовні».
Про «Сутінки» та їхню квірність
«Я лише тепер це бачу. Не думаю, що все починалося саме так, але мені здається, що через мою участь це просочувалося. Це такий гей-фільм… Мормонська жінка написала цю книжку. Вона про пригнічення, про бажання того, що тебе знищить. Це дуже готичний, гейський нахил, який мені подобається».
Про Україну на початку російського вторгнення
«Сьогодні ми маємо стояти з людьми України. Вони ризикують своїми життями, щоб боротися за право голосу, незалежність та людство. Ми стоїмо за сотні тисяч біженців, які тікають від цієї війни: і за українців, і за інші національності, яким відмовляють у безпечному прихистку».
