Поки місто повертається до повсякденного ритму, галереї та музеї продовжують представляти нові експозиції. У цій добірці — десять виставок у Києві, Львові, Харкові, Луцьку та Івано-Франківську, які працюють з темами війни й тілесності, пам’яті й спадковості. Обирайте маршрут — від камерних проєктів до масштабних музейних експозицій.

«Нові кордони мого тіла»
Де: The Naked Room, Київ
Коли: до 8.01.2026
Залишаються лічені дні, коли можна відвідати персональну виставку художниці та фотографки Елени Субач. У своїй творчості вона досліджує релігію, традиції, механізми конструювання історії та наслідки радянського колоніального минулого. Працює з темами крихкості людського тіла, смерті та війни.
Упродовж року Елена знімала ветеранів і цивільних з ампутаціями в Superhumans Center. Так виникла серія «Нові кордони мого тіла». Поринувши у воду, тіла людей, які втратили кінцівки, набувають нової сили вільного, безболісного руху, що був для них недосяжним в інших вимірах.

«Molting / Линька»
Де: «Асортиментна кімната», Івано-Франківськ
Коли: до 10.01.2026
Виставка стала результатом семестрової спільної роботи художниць і художника в майстерні Клеменса Пула в межах школи фра фра фра. Протягом цього часу учасники багато говорили, сперечалися, ділилися вразливим і змінювалися.
Линька тут — метафора переходу та скидання старої оболонки. Не обов’язково до кращого, але точно — до іншого стану.

«Набуте»
Де: Jam Factory Art Center, Богдана Хмельницького, 124, Львів
Коли: до 11.01.2026
«Набуте» — це роздум про сьогодення і діалог з українським та світовим мистецтвом. Кураторська команда говорить про виставку як про простір протиріч, у яких відкривається складність світу: п’ятдесят кроків до моря, ноутбуки в полі, екофабрика, опаковання для спогадів. Кожен сюжет тут може зчитуватися по-своєму.

«Проєкції»
Де: Imagine Point, Київ
Коли: до 17.01.2026
В експозиції представлені живопис Петра Бевзи та скульптура Сергія Савченка. У своїх роботах вони намагаються візуалізувати невловиме. Так, чуттєвість митці передають через глибину кольору, а пристрасть — у тендітності живопису, мінливості післяобразів та ефемерності вальорів.

Dis Manibus
Де: Харківська муніципальна галерея
Коли: до 24.01.2026
Виставка, що символічно розпочинається у день смерті художника 6 січня, об’єднує живопис, плакат і графіку різних періодів. Тут немає спроби звести творчість Куликова до одного стилю чи «теми», а представлена його послідовна робота з формою, іронією, тілесністю, тривогою часу, які сьогодні, в умовах повномасштабної війни, читаються зовсім по-новому.
Віталій Куликов — одна з ключових фігур харківського мистецького середовища другої половини XX — початку XXI століття. Він працював зі знаками, метафорами, пластичною напругою, часто залишаючи глядачеві простір для сумніву й інтерпретації.
.jpg)
«Дочекатися Різдва: Історії незнищенного Свята»
Де: Mercury Art Center, Львів
Коли: до 1.02.2026
«Дочекатися Різдва: Історії незнищенного Свята» — артпроєкт, експозиція якого вибудувана навколо двох часових вимірів українського Різдва.
Перший блок охоплює період від 1920-х років до здобуття Незалежності й розповідає про святкування Різдва в умовах заборон і переслідувань. Другий блок присвячений періоду від Незалежності до сьогодення й фіксує повернення Різдва в публічний простір та його сучасні прочитання.
У проєкті беруть участь понад 30 авторів і авторок з колекцій Mercury Art Center, Львівської національної галереї, музею «Територія Терору», а також приватних і родинних зібрань. Відвідувачі можуть переглянути відеоінтерв’ю з митцями, дослідниками й носіями традицій, а також поділитися власною різдвяною історією.

«Зворотній рух. Щоденники»
Де: Національний музей «Київська картинна галерея», Київ
Коли: з 15 січня до 15 лютого 2026
«Зворотній рух. Щоденники» — персональна виставка художниці Руслани Ключко про досвід не/повернення та життя поруч із кордоном. Проєкт виріс з особистого зв’язку мисткині з містом Хутір-Михайлівський на Сумщині, розташованим за 10 км від росії, куди вона продовжує повертатися попри постійну загрозу.
В основі виставки — фотопроєкт Руслани «Сіра зона». Починаючи з 2022 року, художниця веде фотографічний щоденник, фіксуючи крихку повсякденність прикордонного міста: ландшафти, тварин і простір, що стають мовчазними свідками війни. Природа тут перестає бути тлом і постає активним учасником подій.

«Мистецький родовід. Спадковість і новаторство»
Де: Національний музей «Київська картинна галерея», Київ
Коли: до лютого 2026
У Київській національній картинній галереї можна побачити роботи представників 35 відомих українських художніх родин — від класиків до сучасних митців. Усі твори походять із колекції галереї та разом утворюють багатогранну добірку, що демонструє різноманіття ідей, стилів і художніх підходів.
Експозиція охоплює майже століття — від 1930-х років до сьогодення. Більшість представлених родин пов’язані з київською мистецькою школою, водночас у виставці звучать і голоси художніх традицій Одеси та Закарпаття.

«Поле для гри»
Де: LU Gallery у Луцьку
Коли: до 14.03.2026
Виставка досліджує гру як спосіб орієнтації у світі, що стрімко змінюється. Кураторка Ксенія Ульянова об’єднала роботи українських та міжнародних митців, серед яких інтерактивні медіапрактики Алекса Сіроуса, об’єкти Саші Тебула та карнавальні композиції Яна Бачинського.
Роботи пропонують погляд на гру як на стратегію існування: простір експерименту, взаємодії й нових форм співжиття. Тут хаос стає ресурсом, а глядач — активним учасником, без якого деякі роботи буквально «не оживають».

«Старий Топчик та його море»
Де: Музей-майстерня «АРВМ», Малопідвальна, Київ
Коли: з 10 січня по 10 червня 2026 року
Нова виставка музею-майстерні Ади Рибачук і Володимира Мельниченка зосереджується на великоформатних малюнках, кам’яних скульптурах і дереворитах, створених під час подорожей подружжя на Крайню Північ у 1950–1960-х роках. Історія цього краю розгортається через образ старого ненця на ім’я Топчик — героя багатьох робіт творчого тандему. Окремою частиною експозиції стане авторська просторова композиція Тані Бакум «Хвилі тундри».
