Про те, чому на довгоочікуваний сиквел серіалу «Секс у великому місті» обрушилася хвиля критики, розповідає психологиня, громадська діячка, що просуває ідеї гуманізму, експертка у сфері відносин, виховання та освіти Марина Романенко.
На продовження культового серіалу «Секс у великому місті» чекали з нетерпінням. І ось це сталося! Проте замість очікуваного захоплення в інформаційному просторі глядачі висловлювали розчарування і навіть невдоволення. Що сталося?
Кадр із серіалу «І просто так»
Секс як яскраві відчуття, як трепет і гострота, довіра та насолода, приємна передбачуваність та цілковита відсутність страху та нудьги — саме з цим асоціювали свій улюблений «Секс у великому місті» багато фанаток. З непередбачуваністю, яскравістю, незвичністю, свободою. Але, на жаль, будь-яка тема може вичерпати себе. Тому завжди треба вміти вчасно зупинитися, доки щось не пішло не так. А саме це й сталося з культовим телесеріалом, через що його шанувальниці не хочуть дивитися продовження. І ось чому.
Причина № 1. Люди не люблять різких змін
Згідно зі статистикою, 75–80% людей віддають перевагу продовженню з мінімальними змінами. Вони не чекають на кардинальні зміни. Саме тому такими популярними є маркетингові ходи, коли продають той самий продукт, тільки в оновленій упаковці. І його завжди купують із більшим задоволенням, ніж щось нове, незрозуміле та невідоме.
Кадр із серіалу «І просто так»
Чому так важливо це усвідомлювати, говорячи про «Секс у великому місті»? Тому що з улюбленого багатьма серіалу зникла Саманта. А це вже зовсім інший продукт. Звісно, ми розуміємо, що, скоріше за все, це сталося через давній конфлікт двох акторок, які зіграли в серіалі головні ролі, — Сари Джессіки Паркер (Керрі Бредшоу) та Кім Кетролл (Саманта Джонс). Однак не можна не визнати очевидне: без Саманти — однієї з найяскравіших і найулюбленіших героїнь «Сексу у великому місті» — і серіал уже не той, що раніше, й історія зовсім інша. А замінити Саманту в такому короткому сиквелі — лише на 10 серій — неможливо.
Кадр із серіалу «Секс у великому місті»
Адже, щоб глядачі змогли і встигли погодитися з думкою, що Саманти вже немає, треба було, напевно, знімати нову «Санта-Барбару», яка складалася з 2137 серій. Якби «Секс у великому місті» тривав стільки ж, то за час його перегляду можна було б звикнути, змиритися і, можливо, навіть полюбити сиквел без Саманти.
Тому, хоч би як це різко не звучало, але культовий серіал, який полюбило не одне покоління жінок, без Саманти перестав бути «Сексом у великому місті». Він перетворився на історію з можливою назвою «У великому місті». Саме так. Тому що секс у культовому серіалі — це, насамперед, Саманта.
Причина № 2. Очікування та реальність
Багато жінок у буквальному сенсі виросли на «Сексі у великому місті». Вони приміряли на себе ролі головних героїнь, мріяли про красиве життя, будували свою кар’єру, насолоджувалися свободою бути жінкою та можливістю зруйнувати кліше про те, що справжнє призначення жінки — бути дружиною та матір`ю. Це було по-справжньому революційно. Я сказала б, що це був ковток свіжого повітря для багатьох жінок, які подивилися на себе набагато ширше, ніж просто в ролі мам і дружин.
Минали роки. Дівчатка та дівчата, які з такою насолодою та любов’ю переглядали «Секс у великому місті», подорослішали. Багато хто вийшов заміж і зіткнувся з реальністю, де найчастіше секс — це не романтика, а подружній обов’язок, яким хочеться пожертвувати на користь сну. Фанатки обросли родинами, дітьми та обов’язками, і багато хто вже не може почуватися так само легко і безтурботно, як у юності. А страх перед старістю у своєму житті хоча б раз відчувала кожна жінка. Однак впоралися з ним і прийняли себе, своє тіло і те, як ми дорослішаємо та змінюємося, одиниці. Тому так непросто дивитися на героїнь, що дуже подорослішали і змінилися. У пам’яті багатьох вони й досі так само юні та прекрасні, як і кілька десятиліть тому. І хочеться запитати: хто ці жінки, на яких я зараз дивлюся?
Кадр із серіалу «І просто так»
Причина № 3. Криве дзеркало
Пам’ятаєте, як у дитинстві ми ходили до кімнати сміху з кривими дзеркалами? Ми реготали над своїм відображенням у них. Сиквели, зняті заради «просто так», нагадують мені таку саму кімнату сміху з кривими дзеркалами, де без прикрас, але з величезним перебільшенням ми бачимо самих себе. І навіть не стільки себе, скільки ті ролі, які ми колись обирали для гри у житті.
Багато хто впізнав себе в Шарлотті — у ролі правильної матусї, яка поклала життя заради своїх дітей. А хтось, дивлячись на Синтію, згадав, що вже багато років не посміхався, бо життя — це боротьба, де не до усмішок. А хтось, бачачи вбрання Керрі, подумав: «О, я також поновила ряди міських божевільних».
Ми любили «Секс у великому місті» за легкість, непередбачуваність і за віру в те, що все може бути кращим і що більшість життя ще попереду. І не просто життя, а дуже щасливого життя.
Кадр із серіалу «І просто так»
У сиквелі немає хепіенду. І це дуже схоже на правду. Але так сумно усвідомлювати, що більша частина життя вже позаду, а завтра не принесе крутих змін на краще. Хіба цього одкровення ми чекали від героїнь, які стільки років нас надихали?
