3 грудня виповнюється 301 рік з дня народження видатного українського філософа й педагога Григорія Сковороди, ім`я якого згадують поруч із такими філософами як Сократ та Конфуцій. Його творчість — окраса барокової літератури України другої половини 17 століття, а його думки та заповіді залишаються актуальними крізь століття. В день народження філософа, якого «світ ловив, та не спіймав», згадуємо його найкращі цитати про любов, дружбу, життя та Україну.
«Портрет Г. С. Сковороди», Лев Фітільов, 1972 рік
«Як купці вживають застережних заходів, аби у вигляді добрих товарів не придбати поганих і зіпсутих, так і нам слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того — неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене».
«Що може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця?»
«Я не покину Батьківщини. Мені моя сопілка і вівця дорожчі царського вінця».
«Портрет Григорія Сковороди у молодості», невідомий художник, перша половина XIX століття
«Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує».
«Що вподобав, на те й перетворився».
«Так само як боязкі люди, захворівши під час плавання на морську хворобу, гадають, що вони почуватимуть себе краще, коли з великого судна пересядуть до невеличкого човна, а відти знову переберуться у тривесельник, але нічого сим не досягають, бо разом з собою переносять жовч і страх, — так і життєві зміни не усувають з душі того, що завдає прикрості і непокоїть».
Гравюра Івана Падалки, 1920 рік
«Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю».
«Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух».
«Шукаємо щастя по країнах, столiттях, а воно скрiзь i завжди з нами; як риба в водi, так i ми у ньому, i воно бiля нас шукає нас самих. Нема його нiде вiд того, що воно скрiзь. Воно схоже до сонячного сяйва — вiдхили лише вхiд у душу свою».
«Григорій Сковорода в Ковраї», Борис Вакс
«З усіх утрат утрата часу найтяжча».
«Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад, або напевно мусить здійснитися сподіване».
«Що дає основу? — Любов. Що творить? — Любов. Що зберігає? — Любов, любов. Що дає насолоду? — Любов, любов; вона початок і середина, і кінець, альфа і омега».
«Світ ловив мене, але не спіймав», Олег Лазаренко
«Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?»
«Яблуню не вчи родити яблука: вже сама природа її навчила. Огороди тільки її від свиней, обріж вовчці, очисти від гусені, відверни спрямовану на корінь її урину і таке інше».
«Світ ловив мене, та не спіймав».
