Утримання дітей завжди було і залишається одним із найбільш актуальних питань до юристів. За час війни доходи більшості населення суттєво знизились, але чи є це підставою, що дозволяє не виконувати аліментні зобов’язання?
Відразу зазначу, що війна та всі принесені нею складнощі не звільняють платників аліментів від їхніх батьківських обов’язків. Саме таким є підхід держави та закону. Ба більше, не втрачають чинності положення законодавства, які передбачають відповідальність за прострочення сплати аліментів, зокрема у вигляді стягнення за рішенням суду неустойки (пені).
За загальним правилом на одну дитину стягується 1/4 частина доходу платника аліментів, на двох дітей — 1/3, на трьох і більше дітей — половина заробітку (доходу) платника аліментів. Аліменти можуть стягуватися або в частині від доходу платника аліментів, або у твердій грошовій сумі.
Зауважу, що станом на 2024 рік мінімальний гарантований розмір аліментів становить:
• для дітей до 6 років — 1281,50 грн;
• для дітей від 6 до 18 років — 1598,00 грн.
Безумовно, якщо дитина має потребу в стягненні на свою користь більших сум, а майновий стан платника аліментів це дозволяє, аліментні платежі будуть більшими.
Існують два основні способи розвʼязання питання про утримання дитини: судовий та позасудовий (договірний). У цій статті я коротко розповім про судовий шлях, а вже в наступній публікації прицільно розглянемо процедуру договірного врегулювання.
Як і в мирний час, в умовах воєнного стану є два способи звернення до суду для стягнення аліментів:
а) у порядку наказного провадження, що передбачає звернення із заявою про видачу судового наказу;
б) у порядку позовного провадження, що полягає у зверненні до суду з позовною заявою.
Суттєвою перевагою першого способу є більш швидкий (на практиці — близько місяця) та спрощений (без проведення судового засідання) розгляд заяви. У наказному провадженні можна стягнути аліменти у визначених законом частках від доходу, про які йшла мова вище. Розмір аліментів, що можна стягнути за наказом, обмежений 10 прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку (це близько 25 600—32 000 грн на місяць). Тобто, навіть якщо відповідна частка від доходу платника перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму для однієї дитини, сума аліментів, що стягуються за судовим наказом, буде обмежена. В порядку наказного провадження можна також звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі, а саме — у мінімальному гарантованому розмірі для дитини відповідного віку (1281,50 або 1598,00 грн).
Вдаватися до другого способу стягнення аліментів, а саме — звертатися до суду з позовом, варто в тому випадку, коли дитина має потребу в більших сумах утримання. Під час розгляду справи та визначення розміру аліментів суд враховуватиме як потреби дитини в утриманні, так і матеріальний стан платника аліментів.
Завдання позивача у таких справах — довести суду, що дитина має потребу у відповідній сумі утримання і надати докази наявності у платника аліментів можливості платити необхідну дитині суму. Масив доказів може бути доволі різноманітним, і саме від кількості та якості доказів залежить успішний результат. Допомогти з доказовою базою, зібрати необхідні документи та правильно їх оформити допоможе адвокат, який спеціалізується на сімейних справах і має досвід супроводу судових процесів.
.png)
Ще одна вимога, яку суд може розглянути в межах позовного провадження, — це стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Така позовна вимога може розглядатися як разом із вимогою про стягнення аліментів, так і окремо, в межах іншого судового провадження. До додаткових витрат на дитину закон відносить витрати, викликані особливими обставинами — наприклад, потребу в розвитку здібностей і талантів дитини, її хворобу, каліцтво тощо.
Наступним етапом після отримання судового рішення про стягнення аліментів є його виконання. Якщо платник аліментів не виконує рішення в добровільному порядку, стягувач (той з батьків, з ким проживає дитина) повинен звернутися до державної виконавчої служби або до приватного виконавця для відкриття виконавчого провадження. На підставі відповідної заяви стягувача виконання рішення буде здійснюватися у примусовому порядку. Більш детально про те, як відбувається процес примусового виконання і які санкції можуть застосовуватися до боржника, я обов’язково розповім в одній з наступних публікацій.
