Як позбутися ревнощів? Визначимо спочатку, що таке ревнощі.
Ревність — негативно забарвлене почуття у міжособистісних відносинах, яке виникає за браку уваги, кохання, поваги чи симпатії від коханої чи дуже шанованої людини.
Я б розглядала стан ревнощів як процес, у якому виникає відчуття загрози стосункам. Багато років тому люди гадки не мали, що таке ревнощі. Все було чітко. Ось мій чоловік/дружина, а це чужий чоловік/дружина. Ось мій друг, а це чужий друг. Суспільство дотримувалося правил і не порушувало кордону. Була зовнішня відповідальність та покарання за відхилення від правил. У нормі людина має знати, розуміти власні цінності, поважати та розпізнавати цінності інших людей, навіть якщо суспільство загалом пропагує «життя без правил».
Кадр із серіалу «Велика маленька брехня»
Поділюсь історією, яку мені розповіла моя гарна приятелька. Справа була наприкінці 70-х років. Її дідусь та бабуся жили у невеликому містечку та займали дуже відповідальні посади. У цьому місті за радянських часів усі директори чи начальники були між собою знайомі, зустрічалися на загальних партійних зборах, були елітою суспільства та створювали певне закрите коло спілкування. Вони довгі роки дружили із сім`ями таких же відомих людей у місті. Так сталося, що чоловік у цій сім`ї раптово помер, і вдова почала приходити в будинок моєї знайомої одна. Бабуся моєї приятельки в один день чесно та чітко розставила межі взаємин. Зустрівши в черговий раз на порозі свого будинку вдову, сказала: «Моя люба, ти маєш зрозуміти і не ображатись. Я одружена жінка, а ти вдова. Ми більше не можемо спілкуватися як раніше. Не приходь більше до нас без запрошення! Свідком цієї розмови ще дитиною мимоволі стала моя знайома. Думаю, запрошеннь більше не було. Так жінки, покоління правил і дотримання чітких уявлень про сім`ю, могли позбавлятися ревнощів.
Ревнощі виникають там, де немає розуміння очікування один від одного, що можна, а що не можна.
Кадр із фільму «Вікі, Крістіна, Барселона»
Отже, щоб уникнути ревнощів, потрібно визначити для себе, основні правила та принципи спілкування:
1. Згадати, у якому віці ви вперше зазнали почуття ревнощів (швидше за все від 5 до 7 років).
2. Проаналізувати, як ви справляєтеся із цим почуттям?
3. Як із цим почуттям справлялися у вашій сім`ї, у сім`ях близьких чи знайомих людей? Визначитись, яке ви маєте уявлення про це (ви ж не Отелло).
4. Ревнощі - це умовний контроль поведінки іншої людини. Навіщо витрачати стільки зусиль на чуже життя?
5. Якщо ви розумієте, що будувати відносини, в яких немає цінностей схожих на ваші, не виходить, усміхніться і відійдіть убік. У вас просто різні шляхи життя.
6. Вивчайте себе та свої духовні пріоритети. Чесність, довіру, повагу та подяку ніхто не скасовував.
7. Можна ділитися шматком хліба, бути щедрим та благородним. Тільки не треба плутати. Є те, що належить лише вам. І крапка.
8. Пам`ятайте: не варто прокладати шлях до близькості з людиною через ревнощі та владою над нею.
