24 лютого кожен з нас в мить подорослішав. Проте дитинство повинно залишатись дитинством, в яких умовах воно б не проходило. Діти особливо гостро і важко переживають війну, тому важливо дати їм підтримку та опору. Державний Центр стратегічних комунікацій зібрав поради, як соціалізувати та допомогти наймолодшим під час війни.
Як підтримати дитину, якщо ви покидаєте свій дім:
Поясніть, що це все робиться задля її безпеки.
Дайте можливість дитині ставити запитання та висловлюватись.
Будьте вдячні дитині за допомогу, за те, що ви разом. Більше приділяйте їй уваги.
Скажіть, що зробите усе, щоб ви були разом та ніколи не покинете дитину.
Як говорити з дитиною про війну?
Діти до 9 років
Пояснюючи про війну, використовуйте образи. Наприклад, порівняйте їх з героями казок та мультфільмів: вони проходили через труднощі до перемог, тож і ми зараз переможемо.
Діти до 10 років
Поясніть, що ці труднощі зрозумілі та контрольовані. Усі люди зараз у складній ситуації, але це невдовзі закінчиться.
Важливо: з дітьми різного віку краще спілкуватися окремо.
Соціалізація дітей у новому місці
При переїзді дізнайтесь про гуртки та секції поруч, де дитина зможе розвиватися.
Допоможіть їй познайомитися з іншими дітьми.
Підтримуйте спілкування дитини з друзями, яких вимушено розлучила війна.
Відвідуйте культурні та розважальні події разом.
Долучіться до екскурсії містом, аби краще адаптуватись разом на новому місці.
Долучайте дітей старшого віку до місцевих волонтерських ініціатив.
Як підтримувати щоденну рутину дітей?
Дотримуйтесь усталених сімейних традицій — це дає опору для дитини.
Розпишіть розклад дня: ранкову та вечірню гігієну, фізичні активності, навчальні заняття, розваги. Чітко дотримуйтеся цього розкладу.
Спілкуйтеся з дитиною перед сном: почніть з того, що трапилось поганого протягом дня, а завершуйте — хорошим. Це допоможе вам та дитині помічати, що навіть під час війни є щастя, радість і добро.
Як зменшити стрес у дитини?
Намагайтеся не переживати складні емоції на очах в дитини. У жодному разі не перекидайте свою агресію та паніку на дитину.
Демонструйте надійність та спокій — це підтримуватиме віру дитини, що все буде добре.
Переключіть увагу дитини на щось важливе тут і зараз: попросіть допомогти у звичайних рутинних справах.
Знаходьте час та сили на ігри з дитиною, аби допомогти їй проживати емоції.
Не забувайте про обійми.
