Понад 7 мільйонів осіб виїхали з України. Війна внесла корективи до нашого звичного життя. Це ті зовнішні фактори, на які ми не можемо вплинути, незважаючи на велике бажання. Та єдине, що ми можемо зробити, — це згладити період адаптації. Особливо складно тим людям, які перебувають в інших країнах та містах. Згідно з опитуванням 50% українців активно намагаються вирішувати свої проблеми. Для умов війни це показник хорошої адаптації до ситуації та прийняття відповідальності за своє життя.
Ми всі пам’ятаємо COVID-19. Так, перші місяці були важкими, однак ми пристосувалися до нових умов та із цього досвіду можемо дещо взяти. Не буває негативного досвіду, бо будь-які події дають нам зрозуміти, що було цінним, а що навпаки; які рішення варто приймати, а які ні.
Про те, як прискорити адаптацію в новому місті чи країні, розповідає практикуючий психолог Олександр Конев:
Живіть тут і зараз
Не поринайте в минуле, не думайте, як ще можна було вчинити, відкладіть сумніви на потім. Рішення вже прийнято: ви в новому будинку. Сфокусуйтеся на тому, де ви зараз перебуваєте та що ви можете покращити. Мозкова жуйка тільки відволікає від життя.
Повернення рутини
Необхідно повертати ваші старі звички, організовувати день звичним чином. Це буде вашою внутрішньою опорою. Також це дає відчуття контролю ситуації. Необов’язково один в один копіювати. Ви можете зміксувати старі звички з новими.
Піклуйтеся про себе
Війна війною, але піклування про себе допомагає розслабитися. Це додасть гормонів задоволення. Якщо ви будете тренуватися чи робити маски для обличчя в новому домі, то він із чужого почне потроху перетворюватися на рідніший.
Облаштовуйте нове житло
Це змінить ваше ставлення до нього. Якщо ви наповните його речами, які вам подобаються, якщо він буде насичений приємними емоціями, ви зможете почуватися спокійніше на новому місці.
Психологічна самодопомога
Наприклад, за рахунок фізичного навантаження ви зможете перенаправити хвилювання у корисне русло. Будь-яка активність дає змогу впоратися з почуттям тривоги та відволіктися від поганих думок. Техніки дихання з концентрацією на видиху та розслабленні також добре допомагають.
Настрій може перший час коливатися — від ейфорії до апатії, і це нормально. Якщо вам буде в якісь періоди складно, то давайте волю почуттям. Хочете плакати? Плачте. Але не тримайте все в собі. Не потрібно, щоб почуття роз’їдали вас ізсередини. Проговоріть це, подзвонивши близьким чи звернувшись до людей, які оточують вас зараз.
У цілому хочу зауважити, що вам не потрібно відсторонюватися від нових людей. Ви можете завести нові знайомства — на деякий час це буде додатковою опорою. Люди можуть підказати якісь цікаві місця у місті, підтримати, розділити приємні чи негативні емоції.
Для адаптації потрібен час. Швидкість цього процесу в кожного своя. Хтось переносить його легко, хтось — складніше. Це залежить від вашого типу психіки, на це можна вплинути лише незначно. Але головне, щоб ви не втратили сил та снаги до життя. Тому не будьте байдужі до себе!
