Прийняти реальність повномасштабної війни, навіть після 11 місяців її існування, — вкрай важке рішення для нашого мозку. Стрес, постійні обстріли, страх та біль за близьких, за тих, хто страждає від російської агресії та перебуває на тимчасово окупованих територіях, — усе це додається до побутових проблем: відключення світла, води, перебої зі зв’язком. В результаті більшість із нас відчуває, що втрачає контроль над своїм життям.
Як прийняти реальність максимально екологічно для нашої психіки, розповіла психологиня Галина Волошина для Telegram-каналу «Психологічна підтримка».
За словами Галини, для початку потрібно зрозуміти, що перебуває у межах нашого контролю, а що ні.
Ми не можемо контролювати:
мимовільні думки, емоції, фізичні відчуття, спогади;
думки й почуття оточення;
дії та слова оточення;
наші обставини тут і зараз;
наше минуле та майбутнє.
Що ми можемо контролювати:
як відповідаємо на свої думки, емоції, відчуття, спогади (помічаємо їх, дозволяємо їм бути, критикуємо їх);
як відповідаємо на поточні обставини;
як вчиняємо з оточенням;
як розставляємо пріоритети у житті.
Психологиня звертає увагу на те, що люди не в змозі контролювати саме мимовільні думки, емоції, дії, слова, почуття інших людей тощо, а те, що піддається впливу, — це наші реакції на перелічене.
Прийняття має на увазі відкритість до всього, що може відбутися. Це є суперечністю контролю та уникненню. Прийняття не означає, що вам подобається або хочеться відчувати щось неприємне, але це і не означає здатися або підкорятися сумнівним обставинам. Йдеться про те, щоб дозволити всьому, на що ви не в змозі вплинути, просто існувати та зосередитись на тому, що можна змінити!
Наступного разу, коли ви опинитеся в суперечливій ситуації, запитайте себе, на що можна і не можна вплинути просто зараз. Запишіть варіанти у дві колонки.
Зверніть увагу на те, що не можете контролювати, та запитайте себе: можу я прийняти те, що відчуваю зараз, не намагаючись цього позбутися? Можу я дозволити тому, що вже є, просто бути, замість того щоб із цим боротись?
