З відчуттям, що їхній успіх або стрибок кар`єрними сходами — лише випадковість або щасливий збіг, стикалися багато хто. Це відчуття заважає повноцінно насолодитися своїми досягненнями та пишатися собою.
Експертка Інституту когнітивного моделювання, кандидатка медичних наук, лікарка-психологиня, психотерапевтка Марія Лемещук розповідає, що «синдром самозванця» — це суб’єктивне відчуття людини, що вона не заслуговує того успіху, який має. «Так склались обставини», «Насправді я не варта такого визнання», — такі фрази часто можна почути від людини, яка схильна знецінювати свої досягнення.
.jpg)
Багато в чому «синдром самозванця» проявляється, коли йдеться про професійні досягнення. Та насправді він також може мати місце в особистому житті.
Як працювати з деструктивними проявами самокритики?
Психологи радять:
1. Опирайтеся на факти. Для цього можна зробити список своїх позитивних якостей, досягнень упродовж останнього часу, речей, що вдаються вам найкраще. Ці списки корисно доповнювати новими перемогами у вашому житті.
2. Не захоплюйтеся порівнянням себе з іншими. У кожної людини свій шлях до успіху. Крім того, в соцмережах, наприклад, ми бачимо здебільшого вже результат, а не ті зусилля, що йому передували.
3. Працюйте з власними думками. Навчіться помічати самокритику та працювати з цими думками. Якщо внутрішній монолог штовхає вас до самознецінення, знайдіть контраргументи: «Я дійсно заслуговую на цю посаду, бо…», «Я заслуговую такого рівня життя, адже…».
4. Навчіться радіти своїм перемогам. Зазвичай люди із «синдромом самозванця» нехтують своїми успіхами й не святкують свої перемоги та визначні моменти в житті. Тому треба вчитися цього.
