Жити у країні, в якій йде жорстока війна, — справжній виклик для психіки. Ще рік тому кожен з нас мав плани, готувався до чергового дня, життя йшло своєю чергою. І вмить під звуки сирени минуле розвіялося, а попереду — невідомість. Чи можливо морально підготувати себе до війни? Мабуть, ні. Однак в наших силах робити все, аби майбутнє було світлим та наповнене сенсами.
Як почати будувати плани попри війну, пояснила психоаналітикиня Ольга Корбут на Telegram-каналі «Психологічна підтримка».
Проживіть цю ситуацію як втрату
Це складно, тому що хочеться триматися за минуле щосили. Але зв’язок з тим, що пішло назавжди, тягне назад, ставить життя на паузу. Треба виплакати цю втрату. Дозвольте собі відчути злість та смуток. Головне — не застрягти в цих станах. Адже зараз атмосфера «благодатна» для страждання, а тих, хто критикує радість та задоволення, забагато.
Не вимагайте від себе стільки ж, скільки раніше
Зараз люди, так би мовити, регресують, відкочуються назад у примітивні форми захисту та задоволення базових потреб. Йдеться про піраміду Маслоу — безпека, повітря, вода, їжа, сон. Це нормально, і не треба спонукати себе на великі справи, якщо ви не висипаєтеся або щодня чуєте сирени повітряної тривоги.
Починайте будувати короткострокові плани
На годину, день, тиждень. Акуратно та поступово, не перестрибуючи «через сходи».
Не лайте себе та не звинувачуйте, якщо спочатку не виходить
Внутрішня підтримка є особливо важливою. Але чи можете ви взагалі спиратися на себе та свої відчуття? Якщо ні, цю опору потрібно поступово виростити.
Розпочинайте пошук нових сенсів
Сенси — це те, що тримає нас на плаву, допомагає справлятися з неідеальним світом і з нашою незадоволеністю ним. Сенси не універсальні. Нема списку, який підійде всім, тому його потрібно створити самому. У когось це можуть бути діти, в когось робота, хтось бачить себе в регулярних закоханостях, а хтось — у тихому сімейному житті.
Головне — намагатися бути у стані «бажання», внутрішньо наповнюючись важливими особисто для вас речами.
