Душевний біль — це не просто метафора. Ми всі можемо сумувати, відчувати самотність, апатію, відсутність або зниження апетиту. У кожної людини може виникати бажання «сховатися» — втекти кудись, побути в собі, небажання спілкуватися з будь-ким. Світ може бути чорно-білим у такі моменти життя. Часто про такі періоди люди кажуть: «У мене глухий кут у стосунках», «Я в депресії», «Мене звільнили з роботи, немає сил жити» тощо.
Виникає запитання: чому одні люди можуть пережити такі епізоди, а інші — ні? 15% людей у певні періоди своєго життя страждають на хронічну, важку депресію.
Зигмунд Фрейд у своїх працях називав скорботу станом, який людина відчуває як втрату чогось/когось близького. Меланхолією він називав стан, у якому втрату неможливо переключити на реальне життя.
У разі втрати близьких людей, способу життя, стосунків нормально відчувати смуток, перебувати у стані туги. Зникає смак життя, і людина не може відчувати задоволення. Минає час, і нормальні для психіки процеси життєдіяльності активуються. Базова потреба відчувати задоволення та радість повертається!
Про справжні причини затяжної депресії розповідає психолог-практик у методі гештальт-терапії, позитивної психотерапії, транзактному аналізі, когнітивно-поведінковій терапії Ольга Котляр.
Стрес — найголовніший активатор депресивних станів
У випадку депресії йдеться про накопичувальний стрес. Діти віком до 10 років, що спостерігали втрату близьких, рідних, можуть страждати на хронічну депресію. Будь-які форми насильства викликають почуття провини та сорому, активуючи порушення біологічних процесів. Тоді почуття безпорадності стає непідконтрольним і людина відчуває безсилля.
Гормональні порушення щитоподібної залози
Вона відіграє важливу роль, особливо для жінок. Жінки інакше і довше, ніж чоловіки, проживають почуття втрати та будь-які інші стани. Післяпологова депресія, ПМС, менопаузи, щомісячний жіночий період — рівень естрогену та прогестерону починає зашкалювати вище за норму. Якщо є який-небудь стрес — множте багато разів!
Катастрофізація — звичка думати про погане
Тут може бути взятий досвід батьківської сім’ї або включатися генетичний фонд. Якщо вас навчили думати погано і ви не перевчилися, якщо немає досвіду прийняття рішень — страх помилятися, не контролювати все навколо, тоді є всі шанси увійти у стан апатії та дійти до дисоціації (відчуття байдужості, відірваності від дійсності або недостатньої емоційності).
