Зазвичай сміх — це реакція на веселі або приємні події. Проте експерти Інституту когнітивного моделювання розповідають, що гумор може виступати як захисний механізм. Він допомагає нам зняти напругу та залишатися психічно стійкими у стресових ситуаціях, коли ми занадто вразливі.
Інколи за простими жартами людина намагається приховати емоції, з якими не може впоратися: тривогу, страх, безпомічність, відчай, гнів, сором або вразливість. Як це працює?
Які емоції можуть приховувати жарти та сміх
Тривога
Людина може постійно жартувати, щоб з`ясувати, як до неї ставляться інші. За усім цим стоїть тривожність. Якщо в дитинстві людина не відчуває, що її цінують, це може викликати в неї тривогу. Щоб зменшити це неприємне відчуття, психіка активує стратегії компенсації, однією з яких є потреба у схваленні.
Така ж стратегія може застосовуватися людиною в дорослому житті: вона прагне подобатись іншим і через це постійно жартує. Людина сприймає це так: якщо інші сміються над її жартами, значить, вона їм подобається — можна бути спокійною.
Гумор також може стати невіддільною частиною нашої комунікації з іншими, якщо в нашій сім’ї було прийнято постійно жартувати.
Агресія
Через сміх людина може висловлювати агресію в безпечній для себе формі. У жартах можна замаскувати багато суперечливих почуттів: образу, роздратованість тощо. Наприклад, якщо нас образили слова близької людини, ми можемо не наважитися відкрито висловити свої почуття. Натомість вдаємося до іронії або сарказму.
Травма
Через травму людина може переживати безліч неприємних емоцій. Гумор допомагає з ними впоратись. Усвідомлення того, що «я можу перетворити щось страшне на смішне», створює відчуття контролю. Проте це відчуття ілюзорне.
Людина може почати сміятися над трагічними подіями. Але в цьому криється небезпека: ми перестаємо адекватно сприймати реальність. Поки ми «зажартовуємо» травму, ми відкладаємо реальний процес її прийняття — все ніяк не можемо її пережити.
Вразливість
Людина може боятися, що виявлення справжніх почуттів може викрити її слабкість перед іншими й вони скористаються цим. Тому вона жартує, щоб не вдаватися вразливою. Наприклад, постійні жарти перед тим, хто нам подобається, не що інше, як спроба приховати свої справжні почуття.
Шок
Усмішка може виникати як реакція на шок, на розгубленість. Буває так, що справжнім почуттям ще треба час, щоб проникнути у свідомість. І це нормально: кожен має свою власну швидкість обробки емоцій.
У тому, щоб приховувати за жартами образу, а за істеричним сміхом — тривогу та страх, немає нічого страшного. Гумор допомагає впоратися із цими неприємними почуттями. Але користуватися цим захистом слід розумно та в міру.
Психотерапія ж допоможе зрозуміти, яка причина наших жартів та що за ними ховається, — так само як і навчить керувати емоціями та виражати їх у безпечний для нас та інших спосіб.
