У Торі сказано, що людина пізнається в гніві, славі та грошах. Гнів — лідер списку. Цікаво, але наявність гніву не засуджується Торою: йдеться скоріше про те, як ми поводимося, висловлюючи гнів. Наприклад, я підвищую голос, а якщо зовсім накриває, кричу і плачу одночасно. Хтось ламає меблі, ображає, принижує або навіть застосовує силу.
Коли виникає гнів
Швидкий темп життя, надмірний стрес, погані новини, кризи та постійний тиск викликають внутрішнє напруження, роздратованість і спалахи гніву, про які часто можна пошкодувати. Суспільство вчить погано почуватися через наявність гніву, але він не є недоліком характеру. Важливо те, як людина обходиться з негативними емоціями.
.jpg)
Експерти Інституту когнітивного моделювання проаналізували дослідження та матеріали опитувань Gallup і Д. Фрага і розповідають, що науковці розрізняють основний гнів (відповідь на нападки) і захисний гнів (покликаний приховати внутрішній біль, сором, жах, страх або почуття безпорадності).
Оскільки приховування негативних емоцій і почуттів є однією з причин тривожності та депресивних станів, важливо не пригнічувати гнів, а екологічно випускати та справлятися з ним.
Коли гнів може бути корисним
Як показують дослідження, розуміння природи гніву може допомогти висловити його здоровими способами та використовувати конструктивно. Насправді значення гніву полягає в тому, щоб захистити нас: це біологічна програма захисту та адаптації.
Як можна подолати гнів
Визнайте свій гнів
Зізнайтеся, що ви розлючені, — це перший крок до змін. Спробуйте навчитися розрізняти, який саме гнів ви відчуваєте (за що і чому ви розсердилися насправді).
Назвіть свій гнів
Спробуйте точно визначити причину гніву: «Я гніваюсь, бо маю їхати дуже довгим маршрутом!» або «Я злюся, бо через це питання мені стало соромно…».
Відчуйте гнів фізично
Проаналізуйте, як саме відчувається роздратованість у тілі: підвищення температури, почервоніння обличчя, напруга, прискорене серцебиття, тремтіння рук.
Вербалізуйте гнів
Визначте імпульс гніву і назвіть його (на що саме він спрямований, яка його мета). Скажіть про це вголос: «Я хотів би вдарити його, тому що...», «Я хочу піти звідси!».
Дослідження показують, що надання назви внутрішньому досвіду і переживанням допомагає регулювати нервову систему і сприяє почуттю спокою та рівноваги. Як тільки ви визнаєте, впізнаєте, відчуєте і висловите свій гнів, ви зможете знову мислити чіткіше і звільнитеся від неконтрольованих емоцій та їхніх негативних наслідків.
