«Звикли до війни», але ворог застосував іншу стратегію, і в багатьох дежавю — флешбек першого дня війни? Що робити в такому разі? Як справлятися, якщо вам знову страшно, як у лютому?
Практичний психолог Олена Флоринська розповідає, що вміння адаптуватися ми розвивали від народження. Дитина вже з перших секунд життя вчиться адаптуватися до нового простору, до нового життя поза організмом матері. Їй для того, щоб вижити, потрібно дихати інакше, освоїти новий спосіб отримання їжі, вивчити нові зорові, тактильні та звукові подразники.
Можна дійти невтішного висновку, що адаптація — це закладена природою риса людини, що допомагає пристосуватися і вижити в постійно змінюваному світі.
Тому не дивно, що згодом люди перестали звертати особливу увагу на звуки сирен, які можуть лунати десятки разів на добу, до вибухів, які можуть відбуватися за 10 км, на військову техніку, яка переміщається нарівні із цивільним транспортом, тощо.
Але війна — це непередбачуване і швидкозмінне явище, багате на різні тригери, які сприяють мимовільному пожвавленню травматичного досвіду, тобто в нашу психіку вриваються флешбеки і відчуття дежавю.
Навіть незначні зміни стратегії війни повертають нас у минуле, а це минуле може стати якорем, який занурить у стан депресії.
Вихід є! Життя триває, і саме зараз ми закладаємо фундамент для свого майбутнього.
Спробуйте вправу на формування усвідомленої думки про те, що ви є господарем свого життя. Для цього знадобляться аркуш паперу та ручка.
Проведення вправи:
Знайдіть тихе та спокійне місце, виберіть зручне положення тіла і постарайтеся уявити себе через рік, уявіть себе успішною та щасливою людиною.
Дайте собі відповіді на запитання:
Якою я буду?
Як я виглядатиму?
Що за одяг на мені буде?
Де я житиму?
Хто буде поряд зі мною?
Ким і де я працюватиму?
А тепер подумайте і дайте відповідь на найголовніше запитання.
Що можна зробити вже сьогодні, навіть зараз, для того, щоб цього досягти?
І на завершення вправи візьміть аркуш паперу і розділіть його на 4 колонки.
У першій колонці опишіть своє щасливе й успішне майбутнє.
У другій колонці опишіть кроки для його досягнення.
У третій колонці запишіть усі труднощі, з якими ви можете зустрітися на шляху.
А в четвертій запишіть, як долатимете труднощі та хто вам у цьому може допомогти.
І пам’ятайте, що плисти за течією можна, але течія завжди буде нав’язувати, що вам відчувати, що робити, про що думати і як жити. А от з моменту прийняття рішення нести відповідальність за своє майбутнє ви стаєте вільною людиною!