Європейські психіатри вже розмірковують про наслідки війни. Насамперед їх бентежить досвід травми свідка, оскільки це перша війна в історії людства, яка настільки масштабно присутня в медіапросторі. Тобто це не репортажі по телебаченню, а все відбувається буквально онлайн на наших смартфонах. Звісно, це буде мати безпрецедентний вплив на українців і світ.
У нас ситуація складніша. Нам би встигати розгрібати всі процеси, називати їх, запобігати й опрацьовувати. Психотерапевт Ілля Полудьонний, співавтор книги і подкасту «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях», упевнений, що настав час зробити мінімальний апдейт щодо феноменів, які чекають на нас у найближчому майбутньому.
Депресія
За наступні пів року депресія наздожене кожного (якщо ще цього не зробила), хочемо ми цього чи ні. Причому вона може бути й не одна. «Прекрасна новина», — подумали ви, але хороші новини теж є. Від депресії непотрібно тікати, а потрібно їй «віддаватися» на деякий час, і потім буде легше. Це хороша новина?
Депресія — неминуча стадія переживання горя. Своєю чергою, горе — це неминуча стадія переживання втрати. Люди здебільшого звикли думати, що горе — це лише про втрату близької людини, а наприклад, матеріальне — то таке. Але це не так.
Нашій психіці в певному розумінні все одно, що втрачається. Якщо це важливо, ми переживаємо горе. У когось під час війни втрати драматично складні: близькі люди, домашні улюбленці, дім, бізнес. Але втрата сенсів, зрозумілого майбутнього, часу, перспективи, омріяного літа, кінець кінцем, — це теж горе.
Втрати накопичуються, тому що катастрофічна ситуація все ще відкрита. Рано чи пізно доведеться проживати горювання від уже втраченого, а щось ще попереду. Депресія як частина цього процесу неминуча. Краще не чинити спротив горюванню, разом із цим врешті приходить і прийняття, полегшення і сили.
Повернення патернів
Приблизно під кінець другого місяця війни ми остаточно вийшли із шокового стану. Ще за кілька місяців пройшли стадію орієнтації. Це коли на емоційному рівні все ще погано, але на когнітивному рівні в цілому більше немає питань, що таке війна.
Зараз ми на стадії стабілізації. Не в розумінні, що все скоро буде стабільно, а в розумінні, що з початком цієї стадії ми намагаємось емоційний рівень також довести до стадії «питань немає». Колись це навіть вдасться.
Так от, якщо під час шоку та орієнтації психіка може здивувати своїми проявами не те що оточуючих, а навіть власника цієї психіки, то на стадії стабілізації повертаються звичні захисні механізми, способи адаптації та патерни.
