Європейські психіатри вже розмірковують про наслідки війни. У першу чергу їх бентежить досвід травми свідка, оскільки це перша масштабна війна в історії людства, яка настільки детально присутня в медіапросторі. Тобто це не репортажі по телебаченню, а все відбувається буквально онлайн на наших смартфонах. Звісно, це матиме безпрецедентний вплив на українців і світ.
У нас ситуація складніша. Нам би встигати розгрібати всі процеси, називати їх, запобігати й опрацьовувати. Психотерапевт Ілля Полудьонний, співавтор книги і подкасту «Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях», упевнений, що настав час зробити мінімальний апдейт щодо феноменів, які чекають нас у найближчому майбутньому.
Самотність та нарцисизм
Ми живемо в нарцисичну епоху. Соціальні мережі, рейтинги, зірочки тощо. І як би це не вражало, але ця найбільша війна в Європі за останні 80 років поглине цю епоху, а ця епоха вже поглинає війну. Феномен TikTok-війни, травми свідка, бо всі події онлайн, різні ІПСО — досліджень на роки.
Ми вже знаємо, що повертаються звичні адаптивні механізми, в тому числі й швидкий дофамін як психологічний ресурс. Лайки, перформанси в соціальних мережах — усе це роками інтегроване в наше життя як форма нагороди себе.
Тому під час війни маємо унікальний візерунок — люди починають використовувати звичний спосіб, щоб хоч якимось задоволенням підтримати себе, але це створює ілюзію, що всім навколо вже добре, адаптувалися до війни та живуть нормальним життям.
Це посилює самотність та відчуття на індивідуальному рівні: «Усі такі молодці, і тільки мені погано». Як психотерапевт офіційно заявляю: погано всім.
Межовість
Цей пункт також витікає з попередніх. Калейдоскоп круасанів у сторіс і одночасно постів про збори для ЗСУ може викликати межовий стан. У багатьох є все ще внутрішня спроба визначити: то люди і мудаки, і прекрасні одночасно. Але з такими діапазонами, як під час війни, це дуже важко інтегрувати. Нас усіх дуже штормить, і нам ще довго жити на фоні війни та воювати на фоні життя. Межовість зараз — це нормальний стан у ненормальних обставинах. І так буде якийсь час, особливо на початку стану стабілізації, яка триває дуже довго.
Гостинг
Гостинг — це коли людина просто обриває контакт без пояснення та попередження. Чи коли ви пишете людині, вона читає повідомлення, але не відповідає. Це відбувається і буде тільки посилюватися. У робочих стосунках, між друзями, в «тиндерах» — усюди, крім зовсім ближнього кола, і то питання.
Це відбувається через неймовірне емоційне виснаження. Усі ресурси йдуть на опрацювання об’ємних переживань: горювання, болю, ненависті, гніву тощо. На контакт просто не вистачає сил.
На початку війни «Як ти?» було про турботу, любов, піклування. А зараз це дістало. Бо немає сил щось пояснювати, описувати і все це ще раз переживати. Бачиш це питання і думаєш: «Ой, ну його». Усюди, де в контакті з людиною потрібно переживати, — вакантна точка входу в гостинг. Коли прийдемо до тями та з’явиться ресурс, цього одразу поменшає, але зараз, на жаль, буде багато.
