Соціальні мережі вже давно використовуються не тільки за своїм першочерговим призначенням, а й для просування різноманітних товарів та послуг. Адже завдяки новим можливостям роботи з аудиторією, соціальні мережі вивели рекламу на абсолютно новий рівень. Наприклад, в контексті деяких з них, цікава реклама — це яскрава світлина, доповнена влучним текстом. Але ж де брати такий матеріал, а головне — як правомірно його використовувати?
Тут у нас виникає декілька шляхів розв`язання поставленої задачі:
1. Створити матеріал самому. Це, мабуть, ідеальний варіант, але підходить далеко не всім. Оскільки для створення контенту з нуля необхідно мати почуття стилю, володіти певними навичками та витратити деякий час.
2. Співпрацювати зі спеціалістом на основі договору, який буде створювати для вас необхідний контент. Щоправда, це додаткове фінансове навантаження, яке може бути критичним, наприклад, для блогера-початківця.
3. Знайти необхідний контент в мережі Інтернет. Здається, що це оптимальний варіант.
Але, що з авторством?
У кожного зображення, фотографії чи тексту є свій творець (автор). Якщо ім’я автора не зазначено — це не означає, що його не існує. Якщо твір розміщено в мережі Інтернет — це не означає, що його можна використовувати вільно у своїх цілях. Частіше за все, такі об’єкти як зображення, фотографії, тексти охороняються саме авторським правом (АП).
Тож, розгляньмо основні правила легального використання контенту, знайденого в мережі Інтернет:
1. Існують випадки вільного використання твору (без згоди автора та виплати йому винагороди), перелік яких чітко встановлений законодавством України. Але, навіть у такому разі, необхідно зазначати ім’я автора та джерело запозичення.
Наприклад, цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, або відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії творів, побачених чи почутих під час перебігу таких подій, або використання літературних та художніх творів як ілюстрацій у виданнях. Таке використання має бути в обсязі, виправданому поставленою метою, здебільшого — з навчальною, науковою чи інформаційною (тобто не з комерційною метою).
Як ви бачите, маємо дуже тонку межу між порушенням та легальним використанням. Для перевірки конкретного випадку використовуй ст. 21-25 Закону України «Про авторське право і суміжні права». В інших випадках, особливо для використання з комерційною метою, ідеальним варіантом буде знайти правовласника та запросити письмовий дозвіл на таке використання.
Порада: якщо вам сподобався текст, знайдений на просторах Інтернету, процитуйте деяку його частинку із зазначенням автора та джерела запозичення, або спробуйте додати нотку креативу — напишіть свій текст на його основі.
2. Можна скористатись спеціальними посередницькими платформами для пошуку зображень (наприклад, фотостоки, фотобанки, стокові біржі). Існують як платні ресурси, так і навпаки. Їх перелік можна з легкістю знайти у web-мережі. Не забувайте уважно читати умови використання матеріалу на кожній окремій платформі!
Інколи цей варіант комбінують із доданням своїх стилізованих елементів. Пам’ятайте, що робити це можна лише якщо такі дії дозволені умовами використання.
До речі, а чи знали ви, що можна зробити пошук зображень в Google!? Алгоритм: введіть запит в Google — «Картинки» — «Інструменти» — «Права використання» — Обрати необхідний вид ліцензії.
Використання функції репосту або гіперпосилань в соціальних мережах також є прикладом легального поширення контенту. Більшість з нас користується таким способом, але рідко замислюється над цим.
3. Використання творів, які є суспільним надбанням. За загальним правилом, АП діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті. Закінчення строку дії АП на твори означає їх перехід у суспільне надбання — можуть вільно використовуватися.
Цікавим є те, що крім АП фотографа, існують права фізичної особи, яка зображена на фотографії. За загальним правилом, для використання такої фотографії у власних цілях, необхідна не лише згода автора фотографії, а й фізичної особи, якщо інше не встановлено між сторонами. А ось саме АП виникає з моменту створення оригінального твору та його вираження в об’єктивній формі.
Тож, зазвичай, краще запросити дозвіл у правоволодільця, особливо коли плануєте використовувати матеріал з метою отримання прибутку. Звісно, кожну конкретну ситуацію необхідно розглядати комплексно з урахуванням правильного трактування законодавчих норм.
Починайте з себе, активізуй формування культури використання інтелектуальних об’єктів в Україні!
Автор: Єгорова Юлія Вікторівна
