Фільму «Барбі» вдалось не лише підняти касові збори в кінопрокаті, але й спровокувати хвилю дискусій на теми пошуку себе, гендерної рівності та мізогінії. Щодо останнього, то цитата про те, що всі ненавидять жінок — і чоловіки, і жінки — стала вже практично культовою, змусивши глядачів задуматись над проблемою внутрішньої мізогінії у сучасному суспільстві.
Насправді ідея суперництва серед жінок ніколи не зустрічала активного осуду, тому теза про те, що жінки ненавидять жінок, може здатись безглуздою і надуманою. Масова культура побудована на постійному порівнянні жінок між собою, а жіноча дружба часто зображується не як здорове спілкування, а як маніпулятивні стосунки, які ґрунтуються на плітках та заздрощах. Як найпростіший приклад можна навести популярні телешоу, в основі яких лежить ідея суперництва та конкуренції. Всі вони різняться лише тим, що отримає у фіналі переможниця — каблучку від бажаного холостяка, корону міс Всесвіту чи контракт з модельним агентством на шоу топмоделей.
Соцмережі теж давно стали платформою для порівняння себе з іншими та публічного осуду. В мережі точаться постійні суперечки між жінками за їхній вибір: народжувати — бути чайлдфрі, жити за кошти чоловіка — забезпечувати себе фінансово, колоти ботокс — старішати зі зморшками, худнути — приймати своє тіло у будь-якій вазі. Очевидно, проблема внутрішньої мізогінії існує. І пора починати з нею боротись.
Крок перший: зрозуміти причину
З раннього віку дівчатка піддаються впливу суспільних наративів, які протиставляють їх одна одній чи не у кожній сфері життя — зовнішність, інтелект, соціальний статус. Це може сприяти постійному бажанню порівнювати себе з іншими, що призводить до міжособистісних конфліктів. Крім того, жінки історично були змушені боротися за обмежені можливості, що так само стало причиною конкуренції, через яку вони не сприймали одна одну як союзниць.
До всього іншого, невпевненість у власній цінності може проявлятися через критику та засудження інших. З цього випливають негативні коментарі, плітки та маніпулятивна поведінка, завдяки якій жінка, яка шукає схвалення у свого оточення, виставляє себе в кращому світлі, принижуючи інших. Це все суперечить суті сестринства та солідарності, які повинні об’єднувати жінок та створювати відчуття безпеки та підтримки.
Крок другий: знайти власні методи боротьби
Отже, ми визнали, що внутрішня мізогінія існує, і що з нею треба боротись. Почати можна з себе. Перший крок — це фіксувати в собі токсичні та деструктивні думки на кшталт негативного коментаря в сторону колишньої свого бойфренда, знецінення методів материнства своєї знайомої чи засудження зовнішнього вигляду тієї чи іншої знаменитості. Другий крок — перенести увагу з конкуренції та порівняння на визнання позитивних рис тих, кого ви збирались засуджувати. Визнайте, врешті-решт, що успіх та краса іншої жінки не применшує ваш власний потенціал та цінність.
Для того, щоб боротись з мізогінією, варто також переоцінити своє оточення — від підписок в Instagram до найближчих подруг. Якщо довкола вас перебувають ті, хто постійно знецінює інших жінок, то чи варто вам залишатись в такій компанії?
Крок третій: фокус на взаємоповагу
Розв`язання проблеми мізогінії серед жінок — це наша спільна робота, яка потребує самосвідомості, співчуття та готовності до позитивних змін. Розуміючи коріння цієї проблеми, ми можемо рухатися до майбутнього, де жінки підтримуватимуть одна одну, створюючи комфортне середовище для кожної. Тому пропонуємо почати будувати краще суспільство вже зараз — зробіть комплімент подрузі, запропонуйте допомогу молодшій колезі, напишіть позитивний коментар під постом улюбленої блогерки. Сила жінок, які підтримують одна одну, не має меж, тому боротись з мізогінією варто не для когось, а насамперед для себе.
Текст: Мар`яна Гумінілович
