Через рік після свого дебюту в Chanel Матьє Блазі повернувся до Гран-Пале з колекцією весна-літо 2027 — і, здається, остаточно окреслив принцип, за яким працює зі спадщиною одного з найвідоміших модних домів світу. Замість буквального цитування архівів дизайнер розбирає знайомі коди Chanel на складові, а потім збирає їх заново — легшими, вільнішими й часом несподівано чуттєвими.
Цього разу відправною точкою стала не окрема епоха чи знаковий предмет, а сама Габріель Шанель і різні етапи її життя. Блазі описав колекцію не як історичну ретроспективу, а як розповідь про численні шари її біографії — і про свободу, до якої вона послідовно рухалася.
Цю ідею дизайнер заклав уже в перший вихід. Шоу відкрила майже невагома напівпрозора біла сукня з квітковою деталлю на грудях — своєрідна протилежність маленькій чорній сукні, що стала одним із найвідоміших символів Chanel. Образ доповнила сумка 2.55, яка належала самій Габріель Шанель. Вибір сукні теж мав історичний підтекст: на початку своєї кар’єри Шанель працювала в ательє, пов’язаному з білизною, і Блазі повертає цей маловідомий фрагмент її біографії в сучасний гардероб.
Далі історія Chanel розгортається не хронологічно, а фрагментами. Занижена лінія талії, яку Габріель Шанель допомогла закріпити в жіночій моді, з’являється у спідницях із букле, вовни та яскравого трикотажу. Блазі поєднує їх із майками, короткими топами й оздобленими жакетами, ніби навмисно прибираючи дистанцію між архівним Chanel і тим, як ці речі могли б носити сьогодні.
В інших образах дизайнер звертається до театральної сторінки біографії засновниці Дому. Сукні з тюлю та корсетними конструкціями відсилають до Ballets Russes, а знайомий твід утрачає колишню строгість: стає м’якшим, прозорішим, подекуди перетворюється на сітчасті конструкції. Класичні костюми відкривають тіло, жакети носять без нижнього шару, спідниці розрізані на рухливі панелі, а традиційні краї тканини залишають навмисно необробленими або підкреслюють металевим декором.
Саме ця робота з тілом стала одним із найпомітніших зсувів сезону. У Chanel Блазі співіснують маскулінний гардероб і майже оголена жіночність: короткі жакети, плісировані мініспідниці, прозорі тканини й розслаблені костюми. Дизайнер сформулював це ще простіше: йому подобається думка про те, що костюм Chanel можна носити так само невимушено, як футболку.
Навіть найбільш упізнавані аксесуари Дому дизайнер позбавляє музейної недоторканності. Знамениті двоколірні туфлі з контрастним мисом з’являються в леопардовому й тигровому принтах, блакитному та сріблястому відтінках. Стьобані сумки — поряд із чорними, білими й бордовими — отримують зеброві мотиви та контрастні кольорові поєднання. А червоно-білий тигровий твід стає одним із найбільш несподіваних прочитань матеріалу, без якого складно уявити Chanel.
.jpg)
Та ключ до всієї колекції цього разу варто було шукати не лише на подіумі, а й над ним. Під скляним куполом Гран-Пале з’явилися велетенський місяць і зграя підсвічених птахів. За словами Блазі, джерелом натхнення стали перелітні птахи, за якими він спостерігає в Калабрії. Для дизайнера вони перетворилися на метафору шляху самої Габріель Шанель — від перших кроків до тієї свободи, яка зрештою визначила і її життя, і створений нею гардероб.
Тема неба продовжилася й у фінальній частині колекції. Чотири образи передавали його зміну від світанку до ночі, а завершила цю послідовність Анок Яй у сукні з принтом, схожим на зоряне небо.
Можливо, саме тут найточніше проявляється Chanel Матьє Блазі. Дизайнер не намагається довести, що архів потрібно залишити в минулому, і водночас не перетворює його на недоторканний канон. Старий Chanel у його інтерпретації може знову стати новим — залежно від того, хто і як його носить.
Тому колекція Chanel весна-літо — 2027 виглядає не стільки черговою вправою з переосмислення спадщини, скільки продовженням розмови, яку Блазі почав рік тому. Бренд залишається впізнаваним до найменших деталей — твід, двоколірне взуття, стьобані сумки, костюми, перли, — але більше не здається застиглим у власних символах.
А фінал під Gimme More Брітні Спірс лише остаточно зняв із цієї історії зайву урочистість. Chanel Блазі пам’ятає своє минуле, але, схоже, дедалі менше боїться просто отримувати від нього задоволення.
