Бренд українського вишитого одягу Etnodim презентував вишиванку, присвячену бандурі — музичному інструменту, який називають уособленням української вільної душі. А бандуристи — це народні співці, що виконували, а нерідко й самі складали пісні та думи. Ідею створення такої вишиванки запропонувала команді «Етнодому» співачка Марина Круть.
«Бандура унікальна у своєму походженні. Її аналоги й побратими присутні в інших етносах. Та саме такої конструкції й звучання немає у жодної нації світу. Її історія безліч разів була переписана, а факти спотворені. Радянський Союз, а перед тим Російська імперія доклала до цього свою руку. Регулярна страта кобзарів та намагання імперської Росії присвоїти іншим етносам походження цього інструменту викликала у мене запитання: Чому спочатку кобзу, а згодом бандуру намагались знищити? Бо у кобзарському мистецтві була неймовірна сила і просвітницький дух, що був невигідний тодішній владі», — розповіла Марина.
Основний елемент вишиванки — характерне різьблення у вигляді квітки, що називається голосник — був узятий із Вересаївської кобзи. Окрім цього, на вишитій сорочці зображений текст з української народної пісні «Взяв би я бандуру». Фраза вишита у техніці «хрестик». Ця подача була запозичена з українських рушників, на яких теж вишивали фрази по низу. Усі інші елементи є лише доповненням. Сорочка має прямий силует, рукав реглан і V-подібний виріз з відкладним коміром.
Дружина відомого кобзаря Василя Литвина, Антоніна — громадська діячка, фольклористка та поетеса, раніше розповідала історію цієї пісні. У відео вона згадує, що оригінал тексту називається «Де Крим за горами, де сонечко сяє». Це історія про козака, у якого татари викрали дівчину. Намагаючись її визволити, він втратив зір у полоні. Текст про важку долю був спотворений, але оригінал зберігся. Сліпий козак повертається додому, та аби жити, він вчиться грати на бандурі: «Взяв би я бандуру та й заграв, що знав, через ту дівчину бандуристом став».
