Сьогодні, 12 листопада, у Києві прощаються із Сергієм Бизовим — легендою української моди, дизайнером, стилістом і одним із засновників Ukrainian Fashion Week. Він був серед тих, хто формував модну індустрію незалежної України: створював власні колекції, разом з Іриною Данилевською та Володимиром Нечипоруком стояв біля витоків «Сезонів моди», з яких виріс Український тиждень моди. Працюючи із Sanahunt, Spazio та The Icon, знайомив українську публіку зі світовими дизайнерами й утілював власне бачення просторів, де зустрічалися мода, мистецтво, музика та архітектура.
У спогадах про Сергія повторюються слова про сміливість, допитливість і вимогливість до своєї роботи. Колеги пам’ятають його покази дев’яностих, спільні поїздки до Парижа, підтримку у складні моменти й задуми, заради яких хотілося знову працювати разом. Про те, яким він був у творчості та дружбі, розповідають люди, які знали його багато років і разом із ним творили історію української моди.
Ірина Данилевська, співзасновниця Ukrainian Fashion Week
«Здається, я вже звикла до поганих новин. Але кожна нова — рана на серці.
Помер Сергій Бизов. Талановитий дизайнер. Той, хто створював моду незалежної України. Той, з ким ми задумали Ukrainian Fashion Week.
Пам’ятатиму ту ніч у прокуреній кухні у нас з Володею Нечипоруком на Десятинній, коли, власне, і народився Український тиждень моди — його концепція, правила і формат.
Пам’ятатиму покази колекцій Сергія, рівень яких вражає і досі.
Пам’ятатиму нашу роботу в L’Officiel.
Дякую тобі, Сергію, за “планку”, яку ти завжди тримав.
Пам’ятатиму…»
Лілія Пустовіт, дизайнерка, засновниця бренду Poustovit
«Коли я думаю про Сергія, я чую Бйорк. Київ, дев’яності, зали Національного музею. Сергій першим зробив там показ. Сьогодні важко відчути, якої сміливості це вимагало тоді. А він уже чув, як у цих залах звучатиме Бйорк.
Ми були поруч, коли народжувалися “Сезони моди”, з яких виріс Ukrainian Fashion Week. Ми робили свої колекції, а Сергій був серед тих, хто створював для української моди місце в цій країні.
Я згадую нас у Парижі, де я тоді працювала в 1996 році. Сергій приїздив до мене й казав: “Ходімо на всі покази. Проси запрошення, де тільки можна”. Chanel, Dries van Noten — усе, куди вдавалося потрапити. Я зверталася до знайомих у модних домах. Ми випрошували стоячі місця. Я пам’ятаю, з якою невтомною цікавістю він хотів усе це побачити. […]
Сергій був надзвичайно талановитий і енергійний. У ньому поєднувалися дизайнер, стиліст, архітектор простору і дизайнер інтер’єрів, у нього були абсолютний слух і почуття музики. Він задумував кожен простір цілком — від архітектури й інтер’єру до вибору марок і першого показу. Він змінив Sanahunt. Відкрив там крутий ресторан у 2000-х і привів новітні бренди. Він придумав Spazio, на відкритті якого влаштував показ, де хлопці вийшли в спідницях Comme des Garçons. Потім був створений The Icon.
А скільки людей пройшло через його проєкти. Моделі, фотографи, молоді дизайнери. Ціле покоління баєрів виросло поруч із ним. Він мав рідкісний дар змінювати середовище довкола себе. І ці зміни жили далі в роботі інших.
Є ще одне, дуже особисте. Після повернення з Парижа в мене була депресія, бо я повернулась не в ту країну і не в той центр моди, як думала. Сергій був поруч і допоміг мені з неї вийти, запропонувавши зробити колекцію вдвох, у рамках його бренду.
Сергію, я так виразно чую твоє “ходімо”. Ніби все ще попереду. І покази, і концерти.
Дякую тобі, Сергію. Світла пам’ять».
Вікторія Андрієвська, авторка та ведуча програми «Телевізійний центр моди»
«Шок, біль, сум та спогади про неймовірні пригоди 90-х…
Київ, Рим, Ватикан, Неаполь, Париж і багато краси… […]
Сьогодні твій день, Серж, тому що спогади просто лавиною накрили… Яскраві, провокаційні, зворушливі…
Дякую за твою сміливість, допитливість, талант, драйв, жагу до неймовірних пригод та викликів… Ти знову перший…
Ми загубились на 20 років, але минулого року зустрілися як друзі, яким є що згадати, і здавалось, що попереду ще так багато різного…
Легкого польоту, друже…»
Юлія Криницька, співзасновниця модельної агенції Faces
«Моє знайомство з творчістю Сергія Бизова почалося ще у 1997 році. Саме тоді я вперше працювала на його показі, який відбувся в Національному музеї історії України.
Це було щось неймовірне. Справжнє явище для того часу. […] Сергій створив щось абсолютно нове, сміливе й навіть провокаційне. Це було його власне творче бачення, його відчуття моди, естетики та часу. Він не запозичував готових ідей — він сам створював тенденції. Вражало все: колекція, локація, постановка, сама подача. Це був рівень, який випереджав свій час. Я пам’ятаю цей показ досі. І, мабуть, без перебільшення можу сказати, що для мене це був один із найкращих показів, які коли-небудь відбувалися в Києві.
Я працювала на всіх показах Сергія. І кожен із них був особливим, знаковим, продуманим до найменших деталей — від бекстейджу до останнього виходу на подіум. Образи створювалися цілісно, якість була бездоганною. Сергій був Майстром із великої літери.
Він бачив не просто одяг чи окрему модель — він бачив цілу картину: колекцію, простір, атмосферу, постановку, майбутнє дефіле. Він точно знав, кого хоче бачити на подіумі, якою має бути модель, як вона повинна рухатися, триматися, передавати настрій образу. У нього було надзвичайне відчуття естетики, стилю та цілісності. […]
Його останній показ відбувся минулого року, у 2025-му. Ще не минуло й року, відколи він зателефонував мені та запропонував зібрати тих самих моделей, які працювали з ним багато років тому, щоб знову створити щось особливе.
Сергій Бизов з моделями після свого останнього показу, 10 грудня 2025 рік
І знаєте, що було найціннішим? Усі моделі, які тоді були в Києві, погодилися одразу. Ті, хто перебував за кордоном, теж раділи самій можливості, що Сергій знову щось створить. Вони були готові спеціально приїхати, аби знову стати частиною його історії.
Ось таким було ставлення до нього. Це було більше, ніж професійна повага. Це була любов, захоплення і відчуття причетності до чогось особливого.
Сергій Бизов — це не просто ім’я в історії української моди. Це епоха. Легенда. Людина з винятковим талантом і власним неповторним баченням».
Сергій Бизов — про моду, власний простір і натхнення
Сьогодні повертаємося й до архіву ELLE — розмови Соні Забуги із Сергієм Бизовим з нагоди запуску The Icon. Тоді він із захопленням розповідав про свій новий проєкт: простір, у якому хотів поєднати одяг, книжки, музику та мистецтво. Наводимо кілька цитат із цього інтерв’ю.
Про людей, для яких створювався The Icon
«The Icon — магазин для людей, які щиро люблять моду, дизайн, мистецтво, сучасну літературу, новий стиль життя, нові відчуття, подорожі».
Про відкритість
«Я хотів зробити щось на кшталт open space, де будуть раді всім, навіть тим, хто просто зайшов подивитися».
Про власний підхід
«Мені подобається, коли можна поєднувати непоєднуване».
Про те, що його спонукало рухатися далі
«Одні люди мають харизму руйнівника, інші — харизму творця. У мене саме така. Щось мене зсередини весь час підштовхує. Я роблю один проєкт — і відразу починаю думати про наступний. Так у моєму житті все й відбувається. Життя взагалі мене дуже надихає».
