Днями на великі екрани вийшла довгоочікувана стрічка «Марія» з Анджеліною Джолі в головній ролі. Вона розповідає про життя однієї з найвідоміших оперних співачок ХХ століття Марії Каллас, зокрема про її останні роки, проведені в Парижі. Виконавиця, яку композитор Леонард Бернстайн назвав «чистою електрикою», народилася в Нью-Йорку у 1923 році та свою славу здобула як La Divina завдяки божественному діапазону сопрано. Її історія — бурхлива, трагічна й сповна насичена красою, що проявлялася не лише у голосі співачки, а й у її винятковому стилі.
Щоб відтворити унікальні образи Марії Каллас, до роботи над костюмами залучили справжнього італійського маестро — Массімо Кантіні Парріні. Для нього це стало процесом глибоко аналізу та занурення в особистість самої співачки.
Оскільки Марія Каллас була всесвітньо відомою виконавицею, у якої неодноразово брали інтерв’ю та якій присвячували чимало сторінок у журналах, джерел для натхнення у художника з костюмів було немало. Завдяки збереженим архівним матеріалам Массімо Парріні вдалося детально відтворити те, якою бачили співачку на публіці.
Утім італієць поставив собі ще один виклик — дослідити справжню Марію Каллас, ту, яка показувалася лише вдома в оточенні друзів і поза прицілом камер. Так, художник з костюмів зміг створити повний гардероб виконавиці, що охоплював три десятиліття: 50-ті, 60-ті та 70-ті. Як Массімо Парріні зазначив у своєму інтерв’ю для американського Harper’s Bazaar, він розробив близько 60 образів, 50 з яких потрапили до кінцевого варіанту фільму.
Завдяки трейлеру та світлинам, опублікованим на Netflix, ми вже приблизно можемо зрозуміти, якою постала мода у фільмі. Головний акцент було зроблено на витончених силуетах із підкресленою лінією талії та, безперечно, аксесуарах. Марію Каллас можна було часто побачити у розкішних довгих рукавичках, сяйливих прикрасах, її знаменитих окулярах у круглій оправі, а також різноманітних крислатих капелюшках, якими співачка доповнювала свої повсякденні виходи. Чимало з цих аксесуарів Массімо Парріні відшукав під час своїх подорожей до Лондону.
Однак найцікавішими стали не елегантні сценічні вбрання Марії Каллас, а її домашній образ у в’язаному халаті молочного відтінку, що значно контрастував з темним одягом співачки у повсякденні.
«Я створив цей халат, уявляючи його її власним захистом. Коли вона перебувала вдома, то була захищена. Я зробив його у світлому кольорі слонової кістки, тому що вона зазвичай одягала чорне, коли виходила з дому в останній тиждень свого життя. Але як тільки вона опинилася вдома, я хотів побачити Марію, одягнену в щось легке, щоб певним чином передати радість і якусь свободу», — зазначив Массімо Парріні.
Для Анджеліни Джолі роль Марії Каллас стала винятковою, враховуючи ще й той факт, що за останні роки ми рідко бачили акторку на екранах. «Я дуже серйозно ставлюся до відповідальності за життя та спадок Марії. Пабло Ларраін — режисер, яким я давно захоплювалася. Отримати шанс розповісти більше про історію Марії з ним і за сценарієм Стівена Найта — це мрія», — зазначала Джолі.