Його називають учнем великого Карла Лагерфельда та піонером бандажа. Він починав кар’єру з капелюшків, а пізніше створив революційну техніку крою, що назавжди змінила уявлення про ідеальний силует. Його сукні стали частиною попкультури гламуру та обов’язковим атрибутом голлівудських червоних доріжок 90-х.
Його життя та кар’єра — це історія таланту, інновацій, успіху і драматичної боротьби за право мати власне ім’я. Це історія Ерве Лежера.
Більше про видатний бренд і його засновника розповів стиліст і fashion-колумніст Єгор Воронкін.
_(1)_(1)_(1)_(2)_(1)_(1).jpg)
Ерве Лежер (справжнє ім’я Ерве Піньйо) народився 1957 року в містечку Бапоа на півночі Франції. З раннього дитинства хлопець захопився мистецтвом. Він міг годинами розглядати репродукції картин знаменитих художників, а потім намагався відтворити їх власноруч.
У 1973 році — після закінчення школи — 16-річний Ерве вирушив до Парижа, аби вивчати мистецтво скульптури. Згодом саме ці знання вплинули на його унікальний підхід до конструювання одягу: кожна сукня дизайнера стала своєрідною скульптурою людського тіла.
Під час навчання хлопець почав підпрацьовувати в одній з паризьких рекламних агенцій як художник-ілюстратор. Так, на одній з вечірок Ерве познайомився з Жаном-Полем Готьє. Уже відомий на той час дизайнер високо оцінив ілюстрації юнака та наполегливо порадив йому спробувати сили в моді. І хоча в Лежера не було академічної освіти в дизайні, він мав блискуче відчуття форми, лінії та кольору.
1975 року Ерве вирішив прислухатися до поради метра і став капелюшником, інтуїтивно відчувши, що саме це заняття може бути його провідником у модну індустрію. Розуміючи принципи побудови конструкцій та маючи гарний художній смак, Лежер почав сміливі експерименти з формою та виглядом капелюхів. Це майже одразу привернуло до нього увагу модної еліти Парижу.
Уже за рік, у 1976-му, на замовлення бутика Venus et Neptune Ерве створив колекцію капелюхів, натхнену роботами легендарної Ельзи Скіапареллі.
1977 року сталася подія, що докорінно змінила життя молодого Лежера. До нього звернувся вже відомий на той час італійський дизайнер трикотажних виробів Тан Гідечеллі з пропозицією зробити для його показу три сукні за три дні. Ерве, який раніше ніколи не шив суконь, погодився — і це стало переломним моментом у його кар’єрі.
Побачивши роботи Лежера, Гідечеллі був вражений їхньою конструкційною досконалістю і негайно запропонував юнаку працювати у своєму ательє. Ерве під керівництвом Тана нарешті отримав академічні знання і техніку, якої йому так не вистачало.
За час роботи в ательє Гідечеллі Лежер опанував правила конструювання лекал, техніку крою та роботи з різними тканинами й матеріалами. Це стало для нього справжньою школою життя і становлення як майбутнього кутюр’є.
1980 року доля звела Ерве з Карлом Лагерфельдом — людиною, що виявиться не лише наставником, а й близьким другом на все життя. Вражений працьовитістю й креативністю молодого Лежера, Лагерфельд запросив його приєднатися до своєї команди у будинку Fendi та відправив юнака до Риму для подальшого навчання.
З 1984 року Лежер став першим асистентом Лагерфельда у створенні екстравагантних колекцій для Fendi, а також у роботі над кутюрними лінійками в Chanel. Паралельно з роботою на іменитий італійський будинок моди Лежер почав займатися і власними проєктами.
Chanel SS83
Протягом 1984 року він співпрацював з італійським трикотажним брендом Cadette, створював кутюрну лінійку для Lanvin та розробляв прет-а-порте лінію для Diane von Furstenberg. Однак у глибині душі Лежер відчував, що готовий до чогось більшого, чогось абсолютно нового.
1985 року Ерве Піньйо зареєстрував власну торгівельну марку та відкрив іменне ательє поблизу Пале-Рояль у Парижі. За рекомендацію Карла Лагерфельда він змінив прізвище на Лежер, більш мелодійне та легке для вимовляння.
Herve Leger FW 1992/93
Знайти інвесторів молодому дизайнерові виявилося завданням надскладним. А тому, аби утриматися на плаву, він продовжив працювати над колекціями для Fendi та Chanel разом із Лагерфельдом, а також створювати дизайн аксесуарів для Swarovski. Це був складний період накопичення досвіду та пошуку власної ідентичності.
Балансуючи між роботою в декількох брендах, Ерве не мав часу для розвитку свого. Відповідно, він ніяк не міг гучно заявити про себе.
Усе змінилося 1989 року. Під час роботи над капсульною колекцією для власного ательє Ерве Лежер створив справжню революційну річ у світі моди — бандажну сукню.
Herve Leger SS96
Історія розроблення тієї культової речі стала легендою: вимучений роздумами Лежер узяв смужки тканин і почав накручувати їх на манекен. Через це вигляд його торсу почав нагадувати єгипетську мумію з контурами, ідеально підкресленими тканиною. І саме це надихнуло Лежера на виготовлення його знаменитої бандажної сукні.
Обираючи матеріал шляхом безлічі експериментів, він вдався до унікального міксу з люрексу, лайкри та еластану, що щільно та еластично обтискав жіноче тіло, підкреслюючи його природні форми та приховуючи дрібні недоліки. Це стало «золотим квитком» дизайнера.
Herve Leger SS96
Успіх прийшов миттєво, і вже за кілька місяців про Ерве Лежера говорив увесь модний світ. Тоді ж у бренду зʼявився і перший великий інвестор — легендарна канадська Seagram Group, що придбала 50% акцій дому Herve Leger. Це дало можливість дизайнеру почати активно розвивати власну марку та вивести її на новий рівень.
Herve Leger FW 1997/98
Herve Leger FW 1997/98
Набравши команду з тридцяти професіоналів, Ерве переніс бутик та ательє на Фобур Сент-Оноре — знамениту вулицю кутюр у Парижі. Популярність бренду почала стрімко зростати, попит на сукні дизайнера перевищив пропозицію. За рік ательє стало виробляти понад 2000 суконь, що для категорії от-кутюр вважається надзвичайними цифрами, але й цього було мало.
Не останню роль у популяризації марки зіграла культура супермоделей. Лежер неодноразово запрошував «золоту пʼятірку» для своїх показів, і ще частіше дарував їм свої витвори. Так, наприклад, на церемонії вручення «Оскара» 1996 року супермодель Тайра Бенкс з’явилася в сукні від Herve Leger, що стало справжньою сенсацією. Також серед його зіркових клієнток були Сінді Кроуфорд, Шерон Стоун, Селін Діон, Мадонна, принцеса Монако Стефанія та багато інших. Особливою ж честю для дизайнера стало замовлення сукні для весілля десятиліття — пари супермоделі Іман та Девіда Боуї.
У середині 1990-х бренд Herve Leger переживав грандіозний злет. Його сукні-бандажі стали культовими, а ім’я асоціювалося з сексуальністю та сміливою жіночністю. Але, попри успіх, у компанії накопичувалися проблеми. Хоча сукні Лежера носили супермоделі та знаменитості по всьому світу, бізнес-модель компанії була крихкою та непрактичною. Продажі йшли добре, але витрати на виробництво та розвиток перевищували прибуток. Лежер, як і всі великі дизайнери, був передусім художником, а не бухгалтером.
Herve Leger SS96
1998 року дизайнер продав контрольний пакет власного бренду іншому власникові — Seagram Company. Для Ерве це означало більший капітал та можливість продовжити займатися творчістю, а разом з цим — повну втрату контролю над Herve Leger.
За рік Seagram Company вирішив реструктуризувати свої активи. Бренд Herve Leger придбав BCBG Max Azria Group на чолі з Максом Азрією. Уперше в історії моди американський дизайнер повністю викупив французький дім моди.
Макс Азрія
У своїй стратегії BCBG робили ставку не на креативного засновника, а на комерційний розвиток бренду. Їхня концепція передбачала скорочення витрат на виробництво та запуск широкої лінійки готового одягу. Лежер категорично з цим не погодився — і його усунули. Макс Азрія звільнив дизайнера та заборонив використовувати власне імʼя для продовження будь-якої комерційної діяльності. Згодом він сам обійняв пост нового креативного директора.
Після втрати бренду та власного імені Ерве Лежер довго та даремно вів судову тяганину з Максом Азрією, проте 2000 року остаточно програв. Не бажаючи здаватися, Ерве відкрив новий маленький бутик на вулиці Жакоб у районі Сен-Жермен у Парижі. Назву для бренду — Herve L. Leroux — придумав його найкращий друг Карл Лагерфельд.
«Називайся Leroux, бо в тебе руде волосся. Можна купити дім моди, але не можна знищити талановитого кутюр’є», — Карл Лагерфельд.
Під керівництвом Азрії Herve Leger почав активну експансію на американський ринок. За рік відкрилися флагманські бутики марки в Нью-Йорку на Медісон-авеню та на Родео-драйв у Беверлі-Гіллз. Того ж року Азрія запустив і парфумовану лінію бренду.
Herve Leger FW 2008/09
Herve Leger FW 2008/09
На початку 2007-го Макс перезапустив бренд Hervе Lеger із власними дизайнами, що швидко стали популярними серед знаменитостей та трендсетерів по всьому світу. Зберігши фірмовий стиль суконь-бандажів, Азрія модернізував їх відповідно до сучасних тенденцій. Разом з тим розширив асортимент, доповнивши його купальниками, топами, спідницями, легінсами та піджаками.
2008 року — під час Тижня моди в Bryant Park NY — вперше за довгий час марка з успіхом повернулася на модний подіум. Наступного року Hervе Lеger уперше вийшов на азійський ринок і відкрив свій перший бутик у Сінгапурі.
У 2011-му керівники бренду вперше відійшли від бандажних силуетів. Зокрема, вони додали вільні крої та металеві акценти до колекції осінь-зима — 2011/12. Сукні з металевими пластинами з цієї колекції спричинили справжній фурор як на фешн-шоу, так і в пресі. Незважаючи на стабільне зростання продажів та зацікавленості у бренді Herve Lager, справи BCBG Group погіршилися.
Herve Leger SS 2013
Надмірне розширення власної торгівельної мережі BCBG та проблеми з логістикою стали причиною стрімкого падіння прибутків і, як наслідок, боргових зобов’язань та банкрутства компанії. У серпні 2017 року Макс Азрія вимушено продав портфель власних активів разом з акціями Hervе Lеger компанії Marquee Brands. А вже у жовтні того ж року марку повністю викупив Authentic Brands Group.
Після переходу бренду під контроль нової компанії посаду креативного директора Hervе Lеger зайняв Крістіан Нільсен. За плечима молодого данського дизайнера була робота на Christian Dior, Nina Ricci та Oscar de la Renta. У роботі Нільсен сфокусувався на модернізації та розширенні іміджу бренду за межі традиційних суконь-бандажів. Його підхід полягав у створенні «цікавих та невимушених стилів, розроблених для жінок, що ведуть динамічний спосіб життя, активно взаємодіють із навколишнім світом та при цьому не хочуть жертвувати своєю сексуальністю». Нові колекції бренду зберегли свою ідентичність та ДНК, закладене її засновником, але розширили горизонти та вдало інтегрувалися у сьогодення.
Дизайнер старанно працював над тим, щоби Hervе Lеger став релевантним для нового покоління споживачів, зберігаючи культову спадщину суконь-бандажів, які зробили бренд легендарним.
У 2023 році Нільсена на цій посаді змінила нью-йоркська дизайнерка та засновниця бренду Et Ochs — Мішель Очс. Вона передусім зосередилася на лінії суконь та спортивного одягу, однак за два роки «за кермом» Hervé Léger гучними колекціями Мішель не відзначилася.
Herve Leger FW 2023/24
6 жовтня 2017-го у своєму будинку в Парижі у віці 60 років Ерве Лежер несподівано помер. До останнього дня він продовжував працювати у власному бренді — Hervе L. Leroux — та створювати фірмові сукні для відданих його таланту клієнток, старанно зберігаючи свій унікальний стиль роботи.
«Дизайн одягу насправді не є таємницею, якщо ти пам’ятаєш про одну важливу річ — тіло», — Ерве Лежер.
Herve Leger FW 2025/26
Herve Leger FW 2025/26
