Сьогодні, напевно, не знайдеться жодної так чи інакше повʼязаної зі світом моди людини, яка б не чула цього імені. Її стиль завжди впізнаваний та еталонний, силуети жіночні, проте «сильні», а принти та палітра перебувають поза часом.
Говорячи про французький шик, її імʼя згадують слідом за Saint Laurent та Celine. Її культові кросівки стали символом ледве не цілої епохи.
Вона б могла стати хорошим економістом, як хотів її батько, проте закохалась у моду та вибрала служіння останній.
Її імʼя — Ізабель Маран.
Про життя й становлення видатної дизайнерки у своїй колонці розповідає стиліст і fashion-колумніст Єгор Воронкін.
.png)
Народилася Ізабелла Маран 1967 року в передмісті Парижа — містечку Булонь-Біянкур.
Її майбутнє, здавалося б, було передбачене: батько — французький художник, мати — відома німецька модель. Майбутня дизайнерка росла в атмосфері творчого хаосу та постійних світських заходів. Коли їй виповнилось 6 років, батько Ізабелли подав на розлучення, а через те, що мати постійно була у відрядженнях та інших розʼїздах, дівчинка залишилася жити з батьком.
Приблизно за рік у дівчинки зʼявилась названа матір. Як згадує сама Ізабель (у майбутньому Маран навмисно скоротить своє імʼя), саме вона заклала в майбутньої дизайнерки фундамент модного світогляду. Жінка полюбляла носити яскравий макіяж та ексцентричні вбрання від Yves Saint Laurent, які Ізабель вважала занадто агресивними та провокативними, проте саме образ названої матері пізніше сформує розуміння паризького шику у творчості Маран.
Згадуючи своє дитинство, Ізабель часто говорить про те, що вже з шести років сама вирішувала, що саме та куди їй носити, а в 11 зробила свою першу пару взуття: відрізала шматок пробки та приклеїла до підошви кросівок, аби здаватися вищою. Вирушаючи на шопінг, Ізабель завжди дуже прискіпливо обирала речі: знайти такі, що виявились би їй до вподоби, було складно. Усі вони були або надмірно фемінними та сексуальними, або ж занадто дитячими чи романтичними. Маран же була бунтаркою та хотіла одягатися інакше, ніж однолітки.
З 12 років вона перекроювала светри та сорочки батька, робила сукні з його шовкових домашніх халатів та комбінувала все це з ременями з його гардероба. Часто образи дівчинки були екстравагантними, але викликали інтерес у ровесників, які просили зшити подібне вбрання й для них.
«Мій тато, одружившись із німкенею, мріяв про біляву, як його дружина, дочку. На жаль, я виявилася точною його копією — справжньою француженкою», — розповідає Ізабель Маран.
Коли Ізабель було 15 років, батько подарував їй швейну машинку. Відтоді вона почала майструвати одяг не лише для себе та друзів, а й робити речі на замовлення.
1985 року, коли Ізабель виповнилось 18, вона вступає до приватного модного коледжу Studio Breçot, де навчається два роки. Під час навчання Маран не демонструє особливих успіхів та на догоду батькові серйозно розглядає продовження навчання в економічному університеті Парижа. Її роботи лаконічні, стиль наближений до повсякдення та не вирізняється артистизмом. На відміну від однокурсників, що мріють про кутюрні подіуми та експериментують зі складними силуетами й матеріалами, Маран використовує вовну, шовк і бавовну.
Isabel Marant FW 1999/2000
Під час навчання Ізабель знайомиться з Крістофом Лемером — майбутнім засновником Lemaire та креативним директором Lacoste і Hermеs. Разом вони починають перешивати для себе одяг, знайдений на паризьких барахолках, та згодом розуміють, що на цьому можна заробляти.
Потім пара створює бренд Allеe Simple, надихаючись гуртом Dexy’s Midnight Runners і творчістю Vivienne Westwood, Yohji Yamamoto та Comme des Garçons.
У випускному класі Ізабель безкомпромісно закохується в моду та разом із Крістофом випускає дипломну колекцію, що дозволяє їй з успіхом закінчити навчання. Як згадує Маран, перед врученням диплома директриса коледжу Марі Рука дала їй пораду, якої дизайнерка дотримується все життя: не змушувати інших носити те, що б не надягла сама.
Після закінчення навчання 1988 року Маран влаштовується асистенткою закрійника в будинок Yohji Yamamoto, далі стажується в Yorke&Cole, де її навчали майстри світового рівня. Вже за рік Ізабель відповідає за створення фурнітури для однойменних брендів одягу Клода Монтани, Етьєна Брюнеля та Майкла Перрі.
Напрацювавши гарне портфоліо та рекомендації, Ізабель взялася за створення власного бренду. Завдяки фінансовим вливанням своєї матері та її широким звʼязкам у світі моди 1990 року Маран запускає марку Twen, що спеціалізувалась на аксесуарах, трикотажі та в’язаних речах. Ще за кілька сезонів асортимент розширюється до випуску парфумів, літнього та демісезонного одягу. Після кількох вдалих показів і нагород у галузі моди бренд Twen перейменували в Isabel Marant.
Перший показ однойменного бренду відбувся 1995 року. Відповідно до моди того часу дизайнерка обрала локацією паризьке занедбане подвір’я. Ізабель отримала дозвіл провести шоу, але за кілька днів до показу його відкликали. Проте Маран не скасувала показ і провела його там усупереч забороні. Моделями виступили її подруги, зачіски та макіяж Маран робила їм сама. На показі були присутні друзі дизайнерки, її мати та декілька модних журналістів.
Одяг із колекції зрештою розкупили ті самі друзі та друзі друзів, а бренд став інсайдерською знахідкою серед паризької богеми. З того дня колекції Isabel Marant щороку безперервно беруть участь у паризькому Тижні моди.
Наступний показ Ізабель запропонувала стилізувати редакторці французького Vogue Еммануель Альт. Остання залучила для свого дебюту фотографів і декораторів із журналу та запросила на показ усі вершки Парижа. Після цього речі Isabel Marant почали з’являтись на сторінках модних журналів і в наймодніших концепт-сторах Парижа.
1997 року було відкрито величезний офіс компанії в самому центрі Парижа, тоді ж бренд вийшов на міжнародний рівень. Товари під брендом Isabel Marant почали виробляти й продавати в Японії та Південній Кореї. Того ж року Маран виграє престижну Award de la Mode як дизайнер року, а ще за рік стала найкращим дизайнером жіночого одягу за версією Whirlpool Award.
«Я не роблю революції в моді, я пропоную виключно прет-а-порте, у якому жінка почувалася б комфортно та мала б привабливий вигляд», — Ізабель Маран.
Перший монобутик марки відкривається 1998 року на вулиці Шарон, а за рік Ізабель запускає другу, більш демократичну, лінійку одягу Isabel Marant Еtoile.
На початку нульових Маран знайомиться зі своїм майбутнім чоловіком — дизайнером сумок Жеромом Дрейфусом. За кілька років у пари народиться син Таль, а 2004 року на честь сина Ізабель почне випускати дитячий одяг.
Проте, як і раніше, створення жіночого одягу залишається для Маран пріоритетом. Дизайнерка не прагне новаторства й заново вводить у моду скінні-джинси, хутрові жилетки та кросівки на платформі. До речі, останні стали культовою моделлю та об’єктом бажання й копіювання.
Восени 2010 року бренд Isabel Marant розпочав завойовувати ринок США, тоді ж відкривається й перший магазин бренду в Каліфорнії. Аби догодити заокеанській публіці, у колекції осінь-зима — 2012/2013 Маран активно використовує ковбойські образи з оригінальними жіночими деталями та благородним оксамитом.
2011 року Ізабель випускає свої культові снікерси на підборах. Їхня популярність затьмарила легендарні UGG, тоді ж про бренд заговорили на всіх континентах. В Європі попереднє замовлення на це взуття було розписано на фабриці на 7–9 місяців наперед. Понад 200 000 пар легендарних кросівок Bekett від Isabel Marant було продано за останні десять років із моменту їхнього випуску у 2011 році.
Ізабель Маран активно підтримує стійку модель розвитку індустрії та впроваджує екологічно чисті матеріали й екоініціативи на виробництві.
2013-го у світ виходить колаборація Isabel Marant х H&M. Колекція включала фірмові укорочені штани зі шкіри, оверсайз-пальто та камзоли з вишивкою, сукні та блузи з люрексу й фірмові чоботи з вільною формою халяви. Крім жіночої колекції Маран розробила дитячу та чоловічу лінійки. Для лукбука знялися шанувальниці марки — співачка Лу Дуайон, актриса Міла Йовович та топмодель Констанс Яблонскі. Це приносить широку славу та впізнаваність, а також лояльність нових клієнтів, які, можливо, й не зможуть дозволити собі речі за першою ціною, проте вже точно прийдуть до бутика в період сейла.
2017 року Ізабель Маран отримує орден Британської імперії за заслуги в галузі моди.
Сьогодні Isabel Marant — це бренд для тих, хто цінує невимушений та стильний спосіб життя. Колекції бренду відображають дух Парижа та його неповторну невимушену елегантність.
«Бачу свою місію в тому, щоб створювати універсальний та багатофункціональний одяг, у якому жінці буде комфортно в будь-якій ситуації без необхідності змінювати образ кілька разів протягом дня», — Ізабель Маран.
Сама ж дизайнерка у звичайному житті одягається відповідно до тих самих принципів, на яких будує свої колекції. Вона віддає перевагу простим універсальним комплектам, у яких буде зручно провести цілий день, а ввечері піти до ресторану чи клубу, змінивши при цьому тільки взуття.
