Кінець епохи Ентоні Ваккарелло: 10 модних рішень, за які ми запам’ятаємо його Saint Laurent

Десять років на чолі Saint Laurent — і десятки колекцій, які неможливо сплутати з роботами інших дизайнерів. 9 жовтня 2026 року французький Дім офіційно оголосив про завершення співпраці з Ентоні Ваккарелло, який обіймав посаду креативного директора з квітня 2016-го. Його наступника поки не назвали.

Коли бельгійський дизайнер прийшов на зміну Еді Сліману, Saint Laurent уже пережив масштабне перетворення. Сліман закріпив за брендом рок-н-рольну естетику, повернув у центр уваги вузькі силуети та молодіжну культуру. Ваккарелло, який до цього працював над власною маркою та лінією Versus Versace, запропонував інше прочитання спадщини Іва Сен-Лорана — з акцентом на конструкцію одягу, пропорції та характерну для Дому чуттєвість.

Його десятиліття почалося з асиметричних мінісуконь, кришталевих чобіт і високих підборів, а завершилося колекціями, у яких головну роль відігравали скульптурний крій, драпірування та складні експерименти з матеріалами. При цьому дизайнер залишався вірним історичним кодам Saint Laurent, щоразу знаходячи для них новий контекст.

Згадуємо десять модних рішень, які визначили епоху Ентоні Ваккарелло, та розбираємося, що саме він залишив в історії французького Дому.

Туфлі Opyum і кришталеві чоботи Niki

Уже дебютна колекція весна-літо 2017 дала Saint Laurent одну з найвпізнаваніших моделей взуття десятиліття — Opyum. Їхні металеві підбори повторювали форму монограми YSL, створеної графічним дизайнером Кассандром у 1961 році. Ваккарелло перетворив історичний символ бренду на конструктивну деталь взуття, зробивши його головним акцентом образу.

Наступного сезону дизайнер пішов ще далі. Високі чоботи Niki, вкриті кристалами, стали однією з найбільш обговорюваних речей колекції осінь-зима 2017/18. Їхня сяйлива поверхня, м’яка халява та гострий носок втілювали захоплення Ваккарелло гламуром 1980-х.

Обидві моделі показали, наскільки важливими для нового Saint Laurent стануть аксесуари: ефектні, впізнавані та здатні визначати характер усього образу.

Міні, декольте й асиметрія: сексуальність, із якої все почалося

Ще до призначення в Saint Laurent Ваккарелло сформував власний дизайнерський почерк, побудований на асиметрії, відкритих плечах, глибоких вирізах і складному крої. Його перша колекція для французького Дому стала продовженням цих експериментів, але вже в контексті спадщини Іва Сен-Лорана.

Чорні шкіряні мінісукні, асиметричні декольте, драпірування та оголені плечі визначили естетику раннього Ваккарелло. Він працював із тілом через конструкцію: одна частина сукні могла залишатися майже закритою, тоді як інша відкривала плече або ногу.

Згодом дизайнер відмовився від домінування ультракоротких довжин, але цей принцип зберігся. Його сексуальність стала менш очевидною, натомість складнішою — побудованою на співвідношенні відкритого й закритого, об’єму та прилягання.

Латекс і буржуазна елегантність: переломний 2020 рік

Колекція осінь-зима 2020/21 стала одним із найважливіших моментів кар’єри Ваккарелло. Дизайнер поєднав класичні двобортні жакети з твіду, кашеміру та вовни з блискучими латексними легінсами, спідницями й сукнями.

На перший погляд, ці речі належали до абсолютно різних гардеробів. Строгі жакети з оксамитовими комірами та золотими ґудзиками відсилали до буржуазної моди, тоді як латекс привносив у неї елемент провокації. Проте саме цей контраст став основою колекції.

Ваккарелло згодом називав показ переломним у формуванні власного бачення жінки Saint Laurent. І справді, після нього дизайнер дедалі впевненіше працював із протилежностями: класикою та експериментом, строгістю й чуттєвістю, традиційними тканинами та несподіваними фактурами.

Сильні плечі та спідниці-олівці: нова архітектура жіночого силуету

Якщо ранній Saint Laurent Ваккарелло асоціювався передусім із міні, то колекція осінь-зима 2023/24 продемонструвала його захоплення складнішими пропорціями.

Масивні плечі жакетів, вузькі спідниці-олівці, напівпрозорі блузи та стримана палітра створювали силует, у якому головну роль відігравав крій. Дизайнер звернувся до естетики 1980-х, але замість буквального відтворення архівних образів запропонував сучасну інтерпретацію power dressing.

Особливо показовим стало те, що ефектність цих речей майже не залежала від декору. Ширина плечей, довжина жакета, посадка спідниці — саме пропорції визначали характер колекції. Цей перехід від декоративної провокації до архітектури одягу став однією з головних ознак творчої зрілості Ваккарелло.

Прозорість як технічний експеримент

У колекції осінь-зима 2024/25 Ваккарелло довів свою роботу з прозорістю до майже радикального мінімалізму. Практично всі 48 образів були створені з надзвичайно тонкого матеріалу, подібного до того, який використовують для виготовлення колготок.

З нього дизайнер конструював драпіровані сукні, блузи, вузькі спідниці та складні багатошарові силуети. Особливість полягала в самій тканині: її еластичність і делікатність вимагали виняткової точності в роботі.

Прозорі блузи з’явилися в колекціях Іва Сен-Лорана ще в 1960-х, проте Ваккарелло запропонував інший підхід. Він зробив прозорість основою цілої колекції, дослідивши не стільки ефект оголеного тіла, скільки можливості матеріалу.

Це був один із найпереконливіших прикладів того, як дизайнер перетворював характерну для Saint Laurent чуттєвість на складне технічне завдання.

Le Smoking: нові пропорції легендарного смокінга

Жіночий смокінг Le Smoking, представлений Івом Сен-Лораном у 1966 році, залишається одним із найважливіших винаходів в історії Дому. За десять років Ваккарелло неодноразово повертався до нього, змінюючи пропорції та способи стилізації.

Його жакети ставали ширшими, плечі — виразнішими, а традиційні брюки поступалися місцем вузьким спідницям або поєднувалися з делікатними блузами. У цих образах зберігалася головна ідея Le Smoking — свобода жінки використовувати елементи чоловічого гардероба.

Особливо символічною стала колекція осінь-зима 2026/27, представлена в рік 60-річчя легендарного смокінга. Ваккарелло знову зосередився на костюмному крої, підтвердивши, що спадщина Іва Сен-Лорана залишається актуальною без радикального переосмислення її сутності.

Сафарі-жакети та нова повсякденна елегантність

Колекція весна-літо 2024 стала важливою зміною настрою в Saint Laurent. Замість звичних вечірніх силуетів дизайнер звернувся до утилітарного гардероба: бавовняних комбінезонів, сафарі-жакетів, сорочок із накладними кишенями та спідниць у відтінках хакі, піску й оливи.

Натхненням слугували архівні роботи Іва Сен-Лорана та образи жінок-мандрівниць. Ваккарелло поєднував практичні речі з високими підборами, виразними прикрасами та характерними для Дому пропорціями.

Ця колекція продемонструвала, що дизайнер може працювати з повсякденним гардеробом так само переконливо, як із вечірніми сукнями. І водночас засвідчила його поступовий відхід від естетики, побудованої винятково на ефектних міні та відкритих силуетах.

Нова маскулінність Saint Laurent

У червні 2022 року Ваккарелло представив чоловічу колекцію весна-літо 2023 у Марракеші — місті, яке мало особливе значення для Іва Сен-Лорана.

Замість традиційного строгого чоловічого гардероба дизайнер запропонував м’які силуети, драпірування, прозорі сорочки, видовжені пальта та брюки з плавними лініями. Багато прийомів він переніс із власних жіночих колекцій.

У наступних сезонах ця естетика отримала продовження: блузи з бантами, жакети на оголеному тілі, делікатні тканини та асиметрія стали важливими елементами чоловічого Saint Laurent.

Так Ваккарелло розвинув одну з головних ідей засновника Дому — свободу від жорсткого поділу гардероба за гендерними ознаками. Тільки тепер запозичення відбувалося в обох напрямках.

Покази біля Ейфелевої вежі: Париж як частина естетики Дому

У вересні 2017 року Ваккарелло вперше організував показ Saint Laurent біля Ейфелевої вежі. Відтоді ця локація стала одним із найбільш упізнаваних елементів його творчої епохи.

Особливо пам’ятним виявився сезон весна-літо 2019, коли моделі дефілювали по подіуму, вкритому водою, на тлі освітленої вежі. Драматичне світло, музика, нічний Париж і монументальна сценографія створювали атмосферу, яка посилювала враження від колекції.

Ваккарелло вдалося сформувати впізнавану візуальну мову показів Saint Laurent. Вони стали подіями, де архітектура міста, музика й мода працювали як єдина композиція.

Золота колекція весна-літо 2027: фінальний акорд десятиліття

29 вересня 2026 року Ваккарелло представив колекцію весна-літо 2027, яка стала останньою за час його роботи в Saint Laurent.

На подіумі біля Ейфелевої вежі домінувало золото — один із найхарактерніших кольорів у творчій спадщині Іва Сен-Лорана. Дизайнер об’єднав сафарі-жакети, тренчі, вузькі спідниці, декоративні тканини та вечірні сукні, повернувшись до ключових мотивів своєї десятирічної роботи.

Фінальна послідовність чорних образів контрастувала із золотом основної частини показу. На момент презентації відхід Ваккарелло ще не був підтверджений, але після офіційної заяви Saint Laurent колекція отримала особливе значення. Вона стала своєрідним підсумком його творчого методу: звернення до архівів, уваги до силуету та прагнення зберегти впізнаваність Дому, не відмовляючись від власного дизайнерського почерку.

Що залишиться після Ваккарелло

Ентоні Ваккарелло прийшов до Saint Laurent у момент, коли Еді Сліман уже зробив Дім одним із найвпливовіших брендів сучасної моди. Його завданням було знайти власний спосіб працювати з цією спадщиною, не втративши того, що зробило Saint Laurent упізнаваним.

За десять років дизайнер пройшов шлях від провокативних мінісуконь і кришталевих чобіт до колекцій, у яких головну роль відігравали крій, пропорції та складність роботи з тканиною. Він не винайшов смокінг, сафарі-жакет чи прозору блузу. Проте зумів зробити ці речі актуальними для нового покоління, зберігши їхній зв’язок з історією Дому.

І, мабуть, найточніше його внесок описує те, що за десять років він сформував власний, безпомилково впізнаваний образ Saint Laurent — від силуету жакета до атмосфери показів.

---