1 серпня 1936 року в Алжирі в родині страхового агента народився хлопчик, ім’я якого вже за 20 років почув увесь світ. Іва Сен-Лорана називали маленьким принцом високої моди, вундеркіндом haute couture, модним революціонером і просто генієм, а видання New York Herald Tribune описало його перший показ для Dior як «емоційне пияцтво моди всіх часів».
Уже тоді, першою ж колекцією, він проявив свій бунтівний дух і новаторство. Згодом саме вони змусили його покинути дім Dior і заснувати власний. Yves Saint Laurent Couture став полем для експериментів видатного кутюр’є. У 1962 році він представив перший жіночий брючний костюм, а пізніше також стиль сафарі, чоботи-панчохи та багато іншого. Він активно поєднував моду та мистецтво, створюючи вбрання, що відсилає до Піта Мондріана та інших художників. Зрештою загальноприйняті норми Ів Сен-Лоран порушував й на самому подіумі — він був першим, хто запросив на дефіле темношкірих моделей. Так, саме завдяки йому дебютувала Наомі Кемпбелл.
Ів Сен-Лоран помер 1 червня 2008 року у своєму будинку в Парижі. Однак його спадщина й донині живе. Прославляють кутюр’є й численні фільми та книги про його життя й творчість. Сьогодні ми пропонуємо вам вшанувати видатного митця їх переглядом і прочитанням.
Фільми
«Геніальний кутюр’є», реж. Олів’є Мейру, 2007 рік
Знятий ще за життя Іва Сен-Лорана фільм, розповідає про його останні роки на посаді креативного директора власного Будинку та останні звершення, зокрема показ 2002 року.
«Ів Сен-Лоран: Шалене кохання», реж. П’єр Торретон, 2010 рік
Французький документальний фільм оспівує постать Сен-Лорана та розповідає про його шлях до успіху. Знятий за 2 роки після смерті кутюр’є, він починається з його похорону й відтворює ключові моменти з життя Іва: тріумфи та провали, велике кохання та депресії.
«Ів Сен-Лоран», реж. Жаліль Леспер, 2014 рік
Кінострічка, яка зображує кутюр’є очима його партнера П’єра Берже. І цей погляд сповнений ніжності й турботи. Жаліль Леспер зміг передати всі суперечності характеру Сен-Лорана, проте не перетнути межу й залишитися вірним правдивій історії митця.
.jpg)
«Сен-Лоран. Стиль — це я», реж. Бертран Бонелло, 2014 рік
Мабуть, найвідоміший фільм про Іва Сен-Лорана, у якому режисер намагався правдиво зобразити генія — без прикрас і таємниць. Адже окрім новаторського таланту та успіху, в його житті була величезна кількість алкоголю та наркотичних речовин. Тож як він не загубив себе у богемних паризьких вечірках?
Кінофільм був обраний для участі в основній програмі Каннського кінофестивалю 2014 року. Образ видатного кутюр’є на екрані відтворив Гаспар Ульєль.
Книги
Yves Saint Laurent Catwalk, С‘юзі Менкес
Крізь призму історії модного дому Yves Saint Laurent, заснованого в 1961 році, та дослідження кожної окремої колекції в хронологічній послідовності, розкривається й біографічний портрет видатного кутюр’є. Книга, сповнена яскравих ілюстрацій та рідкісних фото з подіумів, розповідає про вплив Іва Сен-Лорана на всю fashion-індустрію.
Yves Saint Laurent’s Studio — Mirror and Secrets, Жероміна Савіньйон
Відома історикиня моди Жероміна Савіньйон також підійшла до розкриття Іва Сен-Лорана через його творчість, створивши книгу на основі досліджень його колекцій Haute Couture. У ній містяться рідкісні, а часом — раніше неопубліковані малюнки та ескізи самого кутюр’є, його фотографії.
Dior by Yves Saint Laurent 1958 — 1960, Олів’є Сайлар
Попри те що Ів Сен-Лоран був креативним директором Dior усього 2 роки, його внесок в історію Будинку ліг в основу другого тому із серії про бренд. На сторінках книги читач знайде фото суконь та історії їхнього створення.
«Ів Сен-Лоран. Біографія великого кутюр’є», Лоренс Бенаїм
Це значно більше, ніж просто біографія видатного митця чи історія про моду, адже книга дозволяє зазирнути за куліси світу Haute Couture, проникнутися епохою та постаттю Іва Сен-Лорана.
«Ів Сен-Лоран. Марокканська пристрасть», П’єр Берже
Не про моду та визначну спадщину, а про любов до Сен-Лорана розповідає його партнер П’єр Берже. У 1980-х роках закохані придбали будинок у Марракеші й прожили там декілька років. Саме цей період згадує П’єр, а повість свою доповнює чорно-білими знімками та малюнками, зробленими Івом.
